Головна Страхове законодавство Статті про страхування
promo

Види страхування життя

Світова страхова практика поділяє страхування життя на страхування капіталів і страхування рент. Страхування капіталів передбачає для страхувальників можливість укласти договори страхування з умовою виплати певної суми при дожитті до зазначення вказаного в договорі строку (події) або на випадок смерті. Страхування капіталів має на меті створення нових капіталів.

Рентне страхування передбачає, що певна обумовлена договором страхування частка виплачується страхувальникові (застрахованому) у вигляді регулярних періодичних виплат, загальна сума яких залежить від тривалості життя страхувальника (застрахованого).

Класифікація страхування за об'єктами страхування передбачає поділ його на види. Це дає змогу страховикам розробляти єдині правила страхування певних об'єктів від характерних для них ризиків, застосовувати методи розрахунку тарифів, що розробляються для різних видів страхування, визначати особливості формування резервів страхової компанії.

За радянських часів в Україні проводилися такі види страхування життя: змішане страхування життя, страхування дітей, страхування до вступу в шлюб (весільне), довічне страхування та страхування додаткової пенсії. Оцінюючи загалом зацікавленість страхувальників у цих видах страхування, можна сказати, що вони були популярними (за винятком довічного страхування), давали змогу страхувальникам захистити себе чи своїх дітей від різних несприятливих подій (травма, інвалідність, смерть), накопичити певну суму до закінчення строку договору страхування або певної події (вступ у зареєстрований шлюб, вихід на пенсію). Під час формування страхового ринку загалом практика страхування життя ґрунтувалася на вже відомих і популярних у населення видах страхування. Водночас страховики почали більше уваги приділяти й зарубіжному досвіду, який орієнтує на значне розширення переліку послуг страхувальникам, які бажають застрахувати своє життя.


Одним з найпопулярніших видів особистого страхування є змішане страхування життя. Воно дає змогу поєднувати в одному договорі й на одну особу страхування на випадок дожиття й на випадок смерті. Отже, змішане страхування життя поєднує в собі два суперечливі ризики: з одного боку — дожиття до певної дати або події, а з іншого — смерть. Але фактично може мати місце лише один ризик: людина чи доживе до кінця дії договору, чи ні. Страхувальник, який укладає договір змішаного страхування життя, не тільки забезпечує себе на випадок втрати життя або здоров'я, а й створює накопичення. До того ж, він переконаний у тому, що в будь-якому разі не втратить своїх внесків. Зазвичай у змішаному страхуванні життя страхувальник, який сплачує внески, й застрахований є тією самою особою.

Умовами договору страхування може передбачатися відповідальність страховика в разі настання нещасного випадку із застрахованою особою, який призвів до постійної втрати загальної працездатності. За тимчасову втрату працездатності (наприклад, пов'язану з легким пораненням, опіками) страхова компанія страхової суми не виплачує. Постійна втрата працездатності виявляється зазвичай після трьох місяців від дня нещасного випадку, що її спричинив. Це може бути виражене, наприклад, у тривалому порушенні функцій пошкодженого органу. Включення до договору страхування відповідальності страховика за наслідки нещасних випадків сприяє збільшенню тарифних ставок.

Договори змішаного страхування життя довгострокові й можуть укладатися на різні за тривалістю строки. Наприклад, 15 або 20 років. При цьому враховується вік застрахованого на момент укладення договору страхування (наприклад, від 16 років). Умови страхування обмежують і максимальний вік для укладення договору страхування. Разом з обмеженням мінімальних і максимальних вікових меж прийому на страхування чітко встановлюється й вік застрахованого на час закінчення дії договору страхування.

Під час укладення договору страхування важливе значення має й стан здоров'я страхувальника, оскільки договори страхування зазвичай не укладаються з непрацюючими інвалідами І групи. Можуть бути передбачені й інші обмеження (стосовно інвалідів II групи, хворих онкологічними, хронічними захворюваннями або на СНІД).

Для укладення договору страхування особа, яка має намір застрахуватися, подає в страхову компанію заяву встановленої форми. Страхувальникові надасться право визначити особу (осіб), яка має право отримати страхову суму, якщо застрахований (ви-годонабувач) помер. Крім того, призначена страхувальником особа може бути замінена ним іншою до часу настання страхового випадку.

Страхова сума встановлюється під час укладення договору страхування страхувальником, але враховуючи особливості такого страхування, страхова компанія може встановити мінімальний розмір страхової суми. Страхувальникові може бути надано право під час дії договору страхування за згодою страховика зменшити або збільшити розмір страхової суми. При цьому в договір страхування вносяться зміни.

Страховий внесок, який має бути сплачений страхувальником страховій компанії, залежить від розміру страхової суми й тарифної ставки, яка, в свою чергу, залежить від ступеня ризику, строку страхування та його варіанта (якщо страхова компанія пропонує страхувальникові можливість вибору), віку страхувальника, й має бути сплачений за один раз, щорічно, щоквартально або щомісяця готівкою чи безготівково.

Дія договору страхування починається з того дня, коли страхувальник сплатив перший (одноразовий) внесок готівкою працівникові страхової компанії або з дня надходження внеску на рахунок страхової компанії в установі банку. У разі, якщо до строку, установленого в договорі страхування, страховий внесок (повністю чи у визначеній частці) не буде сплачений (не буде сплачений повністю), договір страхування вважається недійсним і страхові внески, що надійшли, повертаються страхувальникові. Факт укладення договору страхування засвідчується страховим полісом, у якому вказується строк дії договору страхування, його початок і закінчення, страхова сума, розмір страхового внеску, а також особа (особи), яка в разі смерті застрахованого має право отримати страхову суму.

За умовами договору страхування страхувальникові надається право достроково припинити договір страхування. У цьому разі він отримує викупну суму, яка залежить від розміру сплачених страхових внесків і строку дії договору страхування з урахуванням інвестиційного доходу. Водночас страхувальникові надається можливість поновити договір страхування, якщо викупна сума не була йому виплачена й договір страхування ще не закінчився.

При дожитті застрахованого до закінчення дії договору страхування страхова компанія виплачує йому обумовлену в договорі страхову суму. Виплати, що оули пов'язані з наслідками нещасних випадків під час дії договору, не впливають на її розмір.

Якщо впродовж дії договору застрахований помер, страховик зобов'язаний виплатити обумовлену в договорі суму за винятком випадку, коли смерть застрахованого сталася впродовж перших 6 місяців дії договору від злоякісних пухлин або сердцево-судин-ного захворювання. Страхова компанія не несе відповідальності й тоді, коли смерть застрахованого є наслідком скоєння ним навмисного злочину, самогубства або пов'язана з керуванням транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння. У цьому випадку страховиком виплачується вигодона-бувачу викупна сума, яка залежить від фактично сплаченого внесками періоду страхування на день смерті застрахованого.

Якщо договором страхування встановлено відповідальність страховика у разі пошкодження організму страхувальника унаслідок нещасного випадку, то виплата при цьому становить частину страхової суми, яка залежить від ступеня втрати здоров'я. Відсоток втрати здоров'я визначається за спеціальною таблицею, розробленою страховою компанією. Для підтвердження факту нещасного випадку й визначення його наслідків страхувальник має подати до страхової компанії довідку лікувальної установи. Повна страхова сума виплачується за 100 %-вої втрати загальної працездатності від нещасного випадку.

При дожитті до закінчення строку страхування або у разі втрати здоров'я одержувачем страхової суми є застрахована особа або за її дорученням, оформленим у нотаріальному порядку, інша особа.

У разі, коли застрахований помер до отримання страхової суми за дожиттям, ця сума виплачується призначеній ним особі чи спадкоємцям, якщо вони не причетні до його смерті.

Умовами договору змішаного страхування життя може бути передбачене й право страхувальника на отримання позики в розмірі, що не перевищує викупну суму, яка обчислюється на підставі резерву, сформованого для виконання страховиком зобов'язань з виплати в зв'язку зі страховим випадком дожиття застрахованого до закінчення строку страхування, на час видачі позики. У цьому разі визначається період, з якого така позика може бути видана, наприклад, після одного року від початку дії договору страхування.

Для отримання страхової суми страхувальник має подати до страхової компанії заяву, страховий поліс і квитанцію про сплату останнього внеску, якщо він був сплачений готівкою. Крім того, відповідно до конкретного страхового випадку необхідно подати й інші документи.

У разі настання смерті страхувальника вигодонабувач або спадкоємець мас подати до страхової компанії копію свідоцтва про смерть страхувальника, посвідчення своєї особи або свідоцтво про спадщину. Виплата страхової суми здійснюється на основі заяви страхувальника (вигодонабувача, спадкоємця) та страхового акта в строки, визначені згідно з укладеним договором страхування, готівкою, поштовим переказом, чеком на отримання суми в банку, перерахуванням у вклад на ім'я одержувача.

Необхідно зазначити, що в страховій практиці існує кілька різновидів змішаного страхування життя. До них належать:

— змішане страхування життя з подвоєним захистом, коли страхова сума на дожиття вдвічі вища за страхову суму на випадок смерті;

—зростаюче змішане страхування життя, коли страхова сума на випадок смерті має тенденцію до збільшення впродовж дії договору страхування, а сума накопичень залишається незмінною від початку страхування, або також збільшується;

—страхування на фіксований строк, яке передбачає, що страховик обіцяє виплату обумовленої договором страхування страхової суми незалежно від того, живий страхувальник на час закінчення дії договору страхування чи ні.

Страхування життя дітей можна назвати різновидом змішаного типу страхування життя. Страхувальниками з цього виду страхування є батьки та інші родичі дитини, які укладають договори страхування й сплачують страхові внески. Вік і стан здоров'я страхувальника не має принципового значення під час укладення договору страхування, але страхові компанії їх можуть обумовити. Крім того, договори страхування дітей можуть бути укладені й юридичними особами — підприємствами, установами, організаціями.

Під час укладення договору страхування враховується вік застрахованої дитини. На страхування можуть бути прийняті діти віком від дня народження до 15 років (страхова компанія може обумовити й інші вікові межі). Договір страхування укладається на підставі заяви страхувальника встановленої форми. Страхувальника насамперед цікавить накопичувальний аспект такого страхування. Разом з тим договір страхування передбачає також виплату страхової суми у разі смерті застрахованої дитини й при втраті нею здоров'я від нещасного випадку, який стався в період дії договору страхування. Під час укладення договору страхування за домовленістю сторін визначається розмір страхової суми. При цьому страхова компанія може обумовити й мінімальний її розмір.

Розмір страхового внеску залежить від розміру страхової суми й тарифної ставки, яка, своєю чергою, залежить від ступеня ризику, віку застрахованого, а також строку страхування. Страховий внесок може бути сплачений за один раз, щорічно, щоквартально або щомісяця, готівкою чи безготівково.

Договір страхування набуває чинності після надходження першого (або одноразового) внеску на рахунок страхової компанії чи після сплати першого (або одноразового) внеску готівкою працівникові страхової компанії.

Максимальний строк страхування зазвичай дорівнює 18 рокам (якщо вік дитини на час укладення договору страхування до 6 місяців). В інших випадках він визначається як різниця між 18 роками й віком дитини на момент укладення договору.

Застрахована дитина або страхувальник мають право на отримання страхової суми після закінчення строку дії договору або впродовж 3 років після його закінчення. Розмір суми, яку страхова компанія виплачує за наслідки нещасного випадку, визначається з урахуванням ступеня шкоди, завданої здоров'ю. Максимальна сума виплати передбачається в разі стійкого розладу здоров'я. При цьому враховується, що такий стан здоров'я застрахованого спостерігається лише впродовж одного року від настання нещасного випадку. Наслідки загальних захворювань не передбачають обов'язку страхової компанії здійснити виплату (за деякими винятками). За умовами договору страхування страховик має виплатити страхову суму в разі смерті застрахованого. У разі смерті страхувальника, його права та обов'язки може взяти на себе інша особа. Якщо ж постає потреба розірвати договір страхування, то інший страхувальник може отримати викупну суму лише за той період страхування, упродовж якого він сплачував внески. Викупну суму щодо частини страхових внесків, сплачених першим страхувальником, отримує застрахований. Але все це не стосується випадку, якщо перший страхувальник сплатив внески за один раз. Тоді заміна страхувальника може не проводитися.

Інколи страхова компанія може й відмовити у виплаті. Це стосується випадків, коли застрахований віком від 14 років отримав травму або помер через скоєння ним злочину, в якому слідчими органами або судом встановлені ознаки умисного злочину, або якщо застрахований був травмований або загинув під час керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння або передав керування особі, яка перебувала в такому стані. Умови страхування можуть передбачати й інші випадки, настання яких не тягне за собою виплату страхової суми (акти тероризму, наслідки радіоактивного опромінювання та ін.). Страхова сума виплачується страхувальникові (застрахованому) готівкою або безготівково перерахуванням на його особистий рахунок в установі банку.

На страховому ринку України страховики пропонують різні програми страхування життя дітей (накопичувальні), зокрема, «Дошкільник», «Школяр», «Школяр-студент», «Одруження».

Страхування до вступу в шлюб (весільне) передбачає, що договір може бути укладений з батьками (усиновителями) та іншими родичами дитини, опікунами (піклувальниками), тобто з фізичними, а також з юридичними особами — підприємствами, установами, організаціями. Під час укладення договору з фізичною особою страхова компанія оговорює її вік (наприклад, від 18 до 72 років з умовою, що на момент закінчення договору цій особі буде не більш як 75 років) і стан здоров'я. Так, договори страхування не можуть бути укладені з непрацюючими інвалідами І групи. Договори страхування можуть укладатися щодо дітей віком від дня народження до, наприклад, 15 років на випадок дожиття застрахованого до закінчення строку страхування і вступу в зареєстрований шлюб або досягнення визначеного в договорі страхування віку. Договір страхування до вступу в шлюб може передбачати й відповідальність страховика у випадку настання смерті застрахованого під час дії договору або в разі втрати здоров'я через нещасний випадок.

У страхуванні до вступу в шлюб розрізнюють строк страхування та вичікувальний період. Сірок страхування визначається як різниця між 18 роками та віком дитини на час укладення договору страхування. Період між закінченням строку страхування й визначеним під час укладення договору страхування віком застрахованого або часом вступу його в зареєстрований шлюб до цього віку вважається вичікувальним періодом. Упродовж цього періоду діє відповідальність страховика лише на випадок дожиття застрахованого до обумовленої події.

Під час укладення договору страхування страхова сума встановлюється за бажанням страхувальника, але страхова компанія може вказати і її мінімальний розмір. Загалом робота страховика з укладення та обслуговування договору страхування така сама, як і за іншими видами страхування життя. Договір страхування може передбачати відповідальність страхової компанії в разі настання смерті застрахованого, але страхова сума виплачується за винятком таких випадків: застрахований помер до закінчення 6 місяців з дня набуття чинності договору страхування від вродженого або тяжкого хронічного захворювання (захворювання крові, онкологічні та деякі інші); застрахований помер у віці від 14 років у зв'язку зі скоєнням ним дій, у яких слідчими органами або судом встановлені ознаки навмисного злочину; застрахований помер під час керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння або в зв'язку з передачею керування ним особі, яка перебувала в такому стані; деякі інші випадки за умовами договору страхування.

Довічне страхування. Договори довічного страхування поширюються на фізичних осіб, які перебувають у певних вікових межах, наприклад у віці від 20 до 70 років, і не укладаються з інвалідами І групи.

Основою для укладення договору страхування є письмова заява, яка підписується страхувальником особисто. Страхувальником визначається особа (фізична або юридична), яка в разі настання страхового випадку отримає страхову суму. Остання встановлюється за домовленістю між страховиком і страхувальником. Розмір місячного внеску залежить від розміру тарифної ставки, віку страхувальника на день подання заяви про страхування, страхової суми та встановлюється окремо для чоловіків і жінок. У разі припинення сплати внесків договір діє довічно, якщо страхувальник сплатив усі внески, або впродовж певного часу, якщо внески сплачені за два роки й більше (строк виплати залежить від віку страхувальника на день подання заяви про страхування й кількості років і місяців, за які були сплачені внески).

Страхувальнику надається право в період дії договору зменшити розмір страхової суми (але не менш ніж до встановленого правилами страхування рівня) й далі сплачувати внески в зменшеному розмірі. У цьому разі частина сплачених внесків може бути за бажанням страхувальника повернена йому або зарахована як внески за наступний період.

У разі настання смерті страхувальника виплачується страхова сума, обумовлена договором, призначеній ним особі. Винятками вважають ті випадки, коли страхувальник помер, перш ніж минуло 2 роки від початку набуття договором чинності, від злоякісного (онкологічного) захворювання чи захворювання серцево-судинної системи, або внаслідок самогубства (наслідків замаху на самогубство); смерть страхувальника настала у зв'язку зі здійсненням дій, у яких слідчими органами або судом встановлені ознаки умисного злочину.

У разі відмови у виплаті страхової суми страхувальникові повертається обумовлена частина сплачених внесків.
Категорія: Страхові послуги




Матеріали сайту призначені виключно для ознайомлення і не можуть бути використані в інших цілях.