Головна Страхове законодавство Статті про страхування
promo

Обов'язкове страхування врожаю сільськогосподарських культурі багаторічних насаджень

Головним об'єктом страхування в аграрних господарствах є вирощування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень. Під таке виробництво відведено більш як половину території України. Воно відбувається переважно під відкритим небом, і на результати господарювання істотно впливають коливання кліматичних умов та інші природні чинники, які ще важко спрогнозувати.

Згідно з чинним законодавством в Україні, починаючи з 1990 року страхування врожаю сільськогосподарських культур у колективних і приватних господарствах було лише добровільним, а в державних підприємствах залишалося обов'язковим. З реформуванням аграрного сектору економіки питома вага державних підприємств у виробництві продукції рослинництва й тваринництва різко скоротилась. У державній власності залишилися переважно господарства при аграрних наукових і навчальних закладах і деяких відомствах, які переважно використовують продукцію для внутрішніх потреб (насіннєві господарства) або реалізації її зі стягненням високого акцизу на користь бюджету. Тривалий час спеціального положення про обов'язкове страхування посівів сільськогосподарських культур не було. Діяли умови страхування, затверджені ще в 1977 році Мінфіном СРСР для радгоспів. Та оскільки кооперативні та державні сільськогосподарські підприємства впродовж десяти років незалежності України були здебільшого неплатоспроможними, страхових внесків вони не сплачували. Тому страхування майна державних підприємств, незважаючи на його обов'язковість зазвичай не здійснювалося.

На початку нового століття відсутність належного страхового захисту стала серйозною перешкодою на шляху розвитку аграрного сектору економіки.

У зв'язку з цим Кабінет Міністрів України 11 липня 2002 року ухвалив постанову № 1000, якою затвердив «Порядок і правила проведення обов'язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності».


Суб'єкти обов'язкового страхування. Уже сама назва зазначеного документа чітко визначає, хто може бути страхувальником обов'язковою формою страхування. Що ж до страховиків, то ними можуть виступати юридичні особи, які отримали в установленому порядку ліцензію на здійснення обов'язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур.

Об'єктом обов'язкового страхування с майнові інтереси, пов'язані з неотриманням або недоотриманням врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, а у сільськогосподарських товаровиробників усіх інших форм власності — урожаю зернових культур і цукрових буряків.

Страхові ризики. До них належать град, пожежа, вимерзання, ураган, буря, злива, зсув, повінь, селеві потоки, засуха, повне раптове знищення посівів карантинними шкідниками.

Відповідальність страховика починається з миті:

а) появи сходів озимих культур восени, інших культур (крім багаторічних сіяних трав) -— навесні, культур, посіяних у парниках або теплицях - будь-якої пори року;

б) посадки однорічних культур і картоплі, а також посадкових культур у парниках і теплицях;

в) забарвлення бутонів культур у садах та ягідниках;

г) викидання суцвіття у виноградниках;

д) входу в зиму багаторічних сіяних трав;

є) появи весняних гонів інших багаторічних культур, зокрема й у розсадниках.

Відповідальність страховика зберігається до закінчення збирання врожаю, але не пізніше визначеного терміну збирання врожаю в цій місцевості.

Страховий випадок — завдання страхувальнику з числа державних підприємств прямих збитків унаслідок часткової або повної загибелі врожаю всіх сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень, а в господарствах інших форм власності - урожаю зернових культур і цукрових буряків унаслідок прямої дії страхових ризиків.

Існує перелік культур, урожай яких не може бути об'єктом страхування. До них належать: природні сінокоси й пасовища; культури, посіяні на зелене добриво; культури, які впродовж трьох років поспіль жодного разу не дали врожаю; підпокривні і безпокривні багаторічні трави; посіви багаторічних насаджень, які розміщені поза зоною офіційного землевпорядкування.

Страхова сума визначається в розмірі вартості врожаю, яку обчислюють шляхом множення середньої врожайності з гектара за останні п'ять років на ціну 1 ц продукції, що склалася за минулий рік (або за згодою сторін на заставну ціну цього виду продукції, визначену в установленому порядку), і на фактичну площу, з якої збиратиметься врожай.

Щодо багаторічних насаджень страхова сума визначається у такому самому порядку, як і щодо сільськогосподарських культур з урахуванням площі, зайнятої під насадження у тому самому році, що й збирання врожаю. За умови чіткої періодичності плодоношення багаторічних насаджень середня врожайність визначається за показниками п'яти років. У разі, коли господарство вирощує культуру менш як три роки, у розрахунок вартості врожаю береться планова врожайність на поточний рік, але не вище, ніж середня врожайність у цьому адміністративному районі за останній рік. На наш погляд, зазначений тут порядок визначення страхової суми дещо відрізняється від традиційного. По суті, тут йдеться про визначення страхової вартості об'єкта. Вона не завжди збігається зі страховою сумою. Страхова сума має відображати максимальний розмір відшкодування за договором страхування. Це межа відповідальності страховика перед страхувальником. Отже, щоб остання відповідала цьому призначенню, страхова вартість має бути скорегована на рівень страхового покриття. За цим видом страхування він становить 70 % страхової вартості.

Страхові тарифи. Урядом затверджені максимальні розміри страхових тарифів у розрізі видів (груп) сільськогосподарських культур. Вони диференційовані для АР Крим і всіх областей України (див. табл. 7.1). Розмір тарифів коливається за культурами та областями від 6 до 9,5 %.

Страхові платежі. Розмір страхового платежу, який підлягає внесенню за договором обов'язкового страхування, визначається шляхом множення страхової суми на страховий тариф (у %) і відсоток страхового покриття (якщо цей фактор не враховано під час визначення страхової суми). У разі безперервного страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень і неотримання страхового відшкодування впродовж двох і більше років страхувальник має право на зменшення розміру базового страхового тарифу на 10 %.

Строки сплати страхових премій. Страховий платіж перераховується на поточний рахунок страховика (або вноситься готівкою в його касу) в повному обсязі чи двома частинами. Платіж в повному обсязі чи першої частини в розмірі не менше як 50 відсотків визначеної суми сплачується зразу ж після дати укладенні договору обов'язкового страхування, другої — не пізніше трьох місяців з початку дії договору.

Загальний збиток. Таким є втрата врожаю зернових та інших застрахованих сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень, що зумовлена настанням страхового випадку. Цей показник обчислюється шляхом множення різниці між урожайністю з гектара, визначеною в договорі страхування з врахуванням розміру страхового покриття, й фактичною врожайністю з гектара в поточному році на площу посіву (насаджень) та на ціну, визначену в договорі страхування, але не вищу за фактичну ціну певної продукції на мить виплати страхового відшкодування.

Якщо після загибелі сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень здійснювався їх пересів (пересадження), для визначення загального збитку також ураховується вартість одержаного врожаю за рахунок підсіву (пересіву, пересадження), визначена за цінами поточного року.

Розмір загального збитку визначається після оприбуткування врожаю, виходячи з вартості неотриманого чи недоотриманого врожаю.

Страхове відшкодування. Відшкодуванню підлягає лише сума, яка не перевищує прямого збитку. Він визначається страховиком у відсотках до розміру загального збитку, який зафіксовано у відповідних актах обстеження після настання кожного страхового випадку.

Якщо страхувальник на день страхового випадку не сплатив страхові платежі у розмірі, визначеному договором (є прострочена заборгованість з платежів), то прямий збиток відшкодовується пропорційно сумі сплачених страхових платежів.

Для отримання відшкодування страхувальник упродовж трьох днів після визначення суми збитку подає страховику заяву на страхове відшкодування. Крім заяви, для вирішення питання про виплату страхового відшкодування необхідні такі документи:

* договір обов'язкового страхування;

* акт огляду стану посівів сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень, складений страховиком за участю страхувальника;

* документ, що підтверджує настання страхового випадку. Ним може бути довідка, отримана від гідрометеорологічної служби, органів державного пожежного нагляду, станції захисту рослин, карантинної служби тощо;

* копії статистичних звітів, первинних бухгалтерських документів щодо здійснення посіву, пересіву культур та їх збирання;

* дані про оприбуткування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень.

Після розгляду зазначених документів представник страхової компанії за участю представника страхувальника складає страховий акт. Він поряд з названими документами є підставою для вирішення питання про виплату страхового відшкодування.

Страховик може відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо страхувальник:

♦ ужив навмисні дії, що призвели до настання страхового випадку;

♦ свідомо подав неправдиві відомості про об'єкт страхування або факт настання страхового випадку;

♦ отримав повне відшкодування збитків від особи, винної у їх завданні;

♦ порушив агротехнічні вимоги до вирощування сільськогосподарської культури та правил протипожежної безпеки;

♦ мали місце інші випадки, передбачені чинним законодавством. Рішення про виплату страхового відшкодування або відмову в його виплаті страховик повинен прийняти впродовж 10 днів з дати отримання всіх необхідних документів. У разі прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування страховик у триденний термін з дня його прийняття повідомляє заявника в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Відмова у виплаті страхового відшкодування може бути оскаржена страхувальником у судовому порядку.

Сума страхового відшкодування має бути перерахована страховиком на рахунок страхувальника впродовж 10 робочих днів з часу прийняття рішення про таку виплату. За порушення цього терміну страховик сплачує пеню.

Приклад обчислення страхових платежів і відшкодування. Фермерське господарство «Терен» (Київська обл.) уклало договір обов'язкового страхування врожаю таких сільськогосподарських культур:

а) цукрових буряків на площі 20 га. Середня врожайність цієї культури за останні 5 років становила 300 ц з га. Ціна реалізації цукрових буряків цукровому заводу — 25 грн.;

б) ярової пшениці на площі ЗО га. Середня врожайність — 35 ц з га. Ціна 1ц—130 грн.

Норма страхового покриття для врожаю цукрових буряків та ярої пшениці 70 %.

Упродовж попередніх двох років господарство страхувало врожай названих культур, але на страхові відшкодування жодного разу не претендувало.

У поточному році тривалі зливи призвели до повної загибелі врожаю:

а) цукрових буряків на площі 8 га. З решти площі було отримано 3200 ц буряків. Площа, що вивільнилась унаслідок загибелі буряків, була засіяна гречкою, що дало можливість отримати з пересіяної площі 80 ц зерна цієї культури. Закупівельна ціна центнера буряків на час визначення страховиком суми належного відшкодування становила 24 грн. Ринкова ціна гречки — 250 грн. за 1 ц;

б) ярової пшениці на площі 10 га. З решти площі посіву було отримано врожай зерна в кількості 480 ц. На площі, на якій загинула яра пшениця, пересів або підсів не здійснювався. Реалізаційна ціна пшениці на час розрахунку страхового відшкодування — 140 грн. за 1 ц.

Страхові платежі сплачені повністю.

Треба визначити: а) суму належних страхових внесків; б) загальну суму збитку від недоотримання врожаю цукрових буряків та ярової пшениці; в) яку суму шкоди й коли потрібно компенсувати страхувальнику?

Наводимо послідовність вирішення цієї задачі:

1. Страхова вартість планового врожаю (тут і далі вартісні показники наводяться в грн.):

цукрових буряків 20 та х 300 ц х 25 =150 000

ярової пшениці 30 га х 35 ц х 130 =136 500

Усього врожаю . 286 500

2. Питома вага страхового забезпечення — 70 %.

3. Страхова сума:

цукрові буряки (150 000 грн. х 70 %) : 100 =105000

ярова пшениця (136 500 грн. х 70 %) : 100 = 95 550

Всього врожаю 200 550

4. Страховий тариф для господарств Київської області (див. табл. 7.1):

цукрові буряки — 9 %;

ярові зернові — 7 %.

5. Зниження тарифу в зв'язку з беззбитковістю договорів страхування за попередні два роки — 10% базової ставки. З тарифу на цукрові буряки знижка становитиме (9% х 10) : 100 = 0,9 %, на ярову пшеницю — (7 % х10):100 = 0,7 %.

6. Страховий тариф для господарства з врахуванням знижки (%):

на цукрові буряки (9 - 0,9) = 8,1;

на ярову пшеницю (7 - 0,7) = 6,3.

7. Страхові внески {премія):

цукрові буряки (105 000 х 8,1): 100 = 8505 ярова пшениця (95 550 х 6,3): 100 = 6020

Усього страхових внесків 14 525

8. Розрахунок загального збитку

а) щодо цукрових буряків:

середня врожайність з га за попередні п'ять років

(6000 ц : 20 га) = 300 ц

фактична врожайність з га за поточний рік

(3200 ц : 20 га) = 160 ц

кількісні втрати врожаю з га (300 - 160) = 140 ц

сума загального збитку (140 ц х 20 га х 24 грн.) = 67 200

вартість отриманого врожаю гречки 80 ц х 250 грн. за ц = 20 000 сума загального збитку щодо цукрових буряків з врахуванням триманого врожаю гречки на пересіяній площі 67 200 - 20 000 = 47 200;

щодо ярової пшениці:

планова врожайність з га (1050 ц : 30 га) = 35 ц

фактична врожайність з га (480 ц : 30 га) = 16 ц

кількісна втрата врожайності з га (35 - 16) = 19 ц

сума загального збитку (19 ц х ЗО га х 130 грн) = 74 100.

9. Прямий збиток (сума відшкодування, що підлягає виплаті страхувальнику):

щодо цукрових буряків (47 200 х 70 %): 100 - 33 040

щодо ярової пшениці (74 100 х 70 %): 100 = 51 870

разом сума прямого збитку 84 910.

10. Питома вага фактично сплачених страхових платежів страхованих

14 525: 14 525 х 100=100%.

11. Сума страхового відшкодування, яку потрібно впродовж 10 днів з дня затвердження розрахунку розміру відшкодування перерахувати фермерському господарству «Терен»

(84 910 х 100): 100 = 84 910 грн.

Варто зазначити, що з часу затвердження чинних умов (2002 р.) ; не вдалося забезпечити повний перехід на обов'язкове страхування. Головна причина полягала в тому, що держава впродовж тривалого часу не виділяла зовсім або передбачала в окремі мізерні суми бюджетних коштів на обіцяну сільгоспвиробкам компенсацію (не менше 50 %) витрат на сплату страхових платежів. Ще й досі ведуться дискусії про критерії розподілу таких коштів. Логічним є, щоб суми субсидій спрямовувались безпосередньо страховикам, які уклали договори обов'язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур. Крім того, законодавець не визначив відповідальності сільськогосподарських підприємств і страховиків за уникнення укладення відповідних договорів на страхування.
Категорія: Страхові послуги




Матеріали сайту призначені виключно для ознайомлення і не можуть бути використані в інших цілях.