Головна Страхове законодавство Статті про страхування
promo

Добровільне страхування врожаю сільськогосподарських культур

Потреба в такому страхуванні не відпаде навіть тоді, коли всі господарства будуть охоплені обов'язковим страхуванням. Справа в тім, що врожай не всіх культур підлягає обов'язковому страхуванню. У недержавних господарствах, яких переважна більшість, лише на добровільних засадах може бути застраховано врожай соняшнику, льону, картоплі, овочів, кормових культур, багаторічних насаджень.

За умови додаткового добровільного страхування може бути також розширено перелік страхових подій на об'єктах, що охоплюються обов'язковим страхуванням.

Правила добровільного страхування визначені кожною страховою компанією, яка отримала відповідну ліцензію на такий вид страхування.

Наприклад, HACK «Оранта» пропонує декілька програм добровільного страхування сільськогосподарських формувань.

Перша з них охоплює страхування врожаю сільськогосподарських культур.

Механізм застосування цього страхування близький до описаного вище порядку обов'язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур. Проте тут ширший перелік сільськогосподарських культур, врожай яких може бути застрахований, і більший перелік страхових подій. Це позначається й на страхових тарифах, які значно вищі, ніж за обов'язкового страхування.

Об'єктом страхування тут є вартість втраченого врожаю певної культури, яка визначається порівнянням врожайності цієї культури з гектара за поточний рік і середньої її врожайності за попередні п'ять років.

Страхові ризики. Цей вид страхування передбачає страхове покриття на випадок втрати врожаю внаслідок таких подій: заморозку, ожеледі, вимерзання, граду або удару блискавки, землетрусу, лавини, земельного зсуву, пожежі, бурі, урагану, бурану, зливи, повені, посухи (зневоднення земель), епітофітійного розвитку хвороб і розмноження шкідників рослин, протиправних дій осіб (крадіжки, хуліганські дії стосовно рослинницьких насаджень, руйнування теплиць тощо).


Страховим випадком визнається завдання прямих збитків майновим інтересам страхувальника, пов'язаних з неотриманням або недоотриманням урожаю сільськогосподарських культур унаслідок однієї чи кількох зазначених вище подій, якщо вони передбачені договором страхування.

Під повною загибеллю сільськогосподарських культур слід розуміти знищення чи пошкодження більш як 70 % рослин па ділянці, на якій спостерігалася дія страхових ризиків, зазначених у страховому договорі. Це має бути підтверджено відповідним актом, підписаним представниками страховика та страхувальника. Факт настання страхових ризиків визначається компетентними органами: Українським Гідрометцентром, підрозділом Міністерства з надзвичайних ситуацій, Державною службою рятування, Службою захисту рослин, підрозділом Міністерства внутрішніх справ.

Винятки зі страхування. Подія, що мала місце, не може бути визнаною страховим випадком, якщо вона настала внаслідок:

• захворювань рослин, якщо їх поширення не визнане епіфітотією;

• вторинних хвороб;

• впливу ядерного вибуху, радіації чи радіоактивного зараження;

• техногенних аварій, будь-якого забруднення або зараження навколишнього середовища;

• воєнних дій, а також маневрів чи інших військових заходів;

• громадянської війни, народних заворушень, страйків, локаутів, конфіскацій, арештів, націоналізації, терористичних актів;

• вилучення або знищення застрахованого майна за розпорядженням державних органів;

• невиконання (або часткового виконання) страхувальником умов і строків технологічної карти, інших агротехнічних правил і вимог агротехніки;

• невиконання (або часткового виконання) страхувальником рекомендацій страховика або уповноваженого ним експерта, правил і приписів органів пожежного нагляду, енергонагляду, інших компетентних органів в зазначені строки;

• порушення страхувальником установлених правил зберігання вогненебезпечних і вибухонебезпечних речовин і предметів чи інших правил експлуатації, визначених для інших категорій майна.

Страхова сума визначається як вартість майбутнього врожаю шляхом множення середньої врожайності в господарстві страхувальника (для новостворених — середня урожайність в районі) за попередні п'ять років на площу посівів сільськогосподарських культур та вартість метричної одиниці (ц, т) врожаю відповідної сільськогосподарської продукції.

Страхова сума (СС) щодо кожної, застрахованої за цим договором сільськогосподарської культури розраховується за формулою:

СС = Ц х S х Вср,

де Ц — ціна узгодженої зі страхувальником вартості метричної одиниці врожаю застрахованої сільськогосподарської культури (грн); S — площа сільськогосподарської культури, що приймається на страхування (га); Вср — середня урожайності сільськогосподарської культури в господарстві (районі) за попередні п'ять років (ц/га).

Страховий тариф для кожної застрахованої сільськогосподарської культури визначається актуарно. Він фіксується в додатку до договору.

Франшиза. За цим видом страхування встановлюється безумовна франшизи в відсотках від страхової суми щодо кожної застрахованої сільськогосподарської культури.

Договір страхування набуває чинності з миті надходження страхового платежу на поточний рахунок чи до каси страховика та діє до кінця строку збирання врожаю застрахованої сільськогосподарської культури, установленого для неї агротехнічними вимогами у відповідному регіоні, але не пізніше 20 дня, що йде за датою початку збиральних робіт відповідної сільгоспкультури, установленої чинними нормами.

Права та обов'язки сторін — загальні. Вони визначені Законом України «Про страхування» і висвітлені в другому розділі цього підручника.

Умови здійснення виплати страхового відшкодування. Для отримання страхового відшкодування страхувальник повинен надати страховику такі документи:

* заяву на виплату страхового відшкодування з посиланням на номер договору, докладним описом страхових випадків;

* договір страхування з усіма додатками;

* документи відповідних компетентних органів, які підтверджують факт та/чи причину настання ризиків;

* інші документи, необхідні для встановлення факту настання страхового випадку та розміру страхового відшкодування

Після повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку, страховик за участю страхувальника та інших компетентних осіб проводить огляд пошкоджених (загиблих) посівів і складає акт оцінювання збитку урожаю сільськогосподарської культури.

Підставою для виплати страхового відшкодування є страховий акт. Він оформлюється страховиком в 15-денний термін (враховуються робочі дні) на підставі письмової заяви страхувальника і документів, що підтверджують факт настання страхового випадку, його причини та обставини, а також розмір збитків,

Розмір прямого збитку, завданого посівам застрахованих сількогосподарських культур, визначається загалом щодо застрахованих площ як частина запланованого врожаю, що втрачена внаслідок впливу страхових ризиків, зазначених у договорі, й встановлена згідно з оцінюванням збитку, зафіксованим в актах первинного та вторинного (після граду) огляду пошкоджених посівів, а також за результатами контрольного збирання чи визначення біологічної врожайності.

Розмір страхового відшкодування за кожною із застрахованих сільгоспкультур (СВ) обраховується в суті збитку, зменшеного на розмір франшизи, відповідно до формули:

СВ = (Вср-Вф)хSхЦ-ФБ,

де ВСр — середня врожайність застрахованої сільгоспкультури за договором (ц/га); Вф — фактична врожайність застрахованої сільськогосподарської культури за договором (відповідно до актів огляду пошкоджених посівів і результатів контрольного збирання, ц/га); S — площа застрахованих посівів і-тої сільгоспкультури (га); Ц — ціна відшкодування, що дорівнює узгодженій зі страхувальником вартості метричної одиниці врожаю, застрахованої і-тої сільгоспкультури (грн./ц); ФБ — франшиза безумовна, встановлена для і-тої сільгоспкультури (грн..).

Контрольне збирання — збирання врожаю з площі в один га з наступним зважуванням та перерахунком на стандартні показники щодо засміченості та вологості для відповідної сільськогосподарської культури.

Якщо значення СВ, розраховане за формулою, менше або дорівнює нулю, то страхова виплата за сільськогосподарську культуру не здійснюється.

У разі повної загибелі застрахованих сільськогосподарських культур розмір страхового відшкодування розраховується як різниця між розміром страхової суми та розміром франшизи. При цьому дія договору страхування щодо загиблих застрахованих посівів припиняється після виконання страховиком своїх зобов'язань.

Якщо посіви визнані повністю загиблими, а страхувальник приймає рішення про збирання фактично сформованого на загиблій дільниці врожаю, із страхового відшкодування утримується вартість одержаної продукції згідно з її вартістю, вказаною в договорі.

Сума страхових виплат за кожну із застрахованих сільгоспкультур не може перевищувати страхову суму за відповідну сільськогосподарську культуру, вказану в додатку до договору страхування.

Виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком упродовж 15-ти робочих днів з дня складання страхового акта.

Якщо розмір страхової суми становить певну частку вартості майбутнього врожаю застрахованої сільськогосподарської культури, зазначеної в додатку до договору страхування, то розмір страхового відшкодування визначається у такій само частці від завданих страхувальником збитків.

Якщо порушено кримінальну справу щодо настання страхового випадку й ведеться розслідування обставин, що призвели до його настання, страховик має право відстрочити термін прийняття рішення про виплату страхового відшкодування до закінчення розслідування або судового розгляду.

Відмова у виплаті страхового відшкодування. Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадках, передбачених законодавством України, а також у разі, якщо:

♦ страхувальник без поважних причин не повідомив страховика про настання події, що має ознаки страхового випадку у встановлений договором термін та не представив необхідних документів від компетентних органів чи не допустив представника страховика на місце події, що має ознаки страхового випадку, у зв'язку з чим не можна визначити причини і розмір збитку;

♦ страхувальник учинив навмисні дії, спрямовані на настання страхового випадку, або не вжив заходів, спрямованих на запобігання страхового випадку й зменшення розміру збитку;

♦ страхувальник повідомив свідомо неправдиві відомості про об'єкт страхування або факт настання страхового випадку;

♦ страхувальник у встановлені строки не розпочинав збирання вирощеного врожаю;

♦ страхувальник суттєво порушив агротехнічні норми вирощування сільськогосподарських культур або умови страхування, передбачені договором та правилами, що спричинило та зумовило виникнення збитків;

♦ страхувальник порушив рекомендації страховика або уповноваженого ним експерта, правила та приписи органів пожежного нагляду, енергонагляду, інших компетентних органів, спрямовані на зменшення збитків;

♦ страхувальник не вжив заходів з урятування застрахованих сільгоспкультур під час і після страхового випадку, забезпечення збереження його залишків і запобігання їх подальшого пошкодження;

♦ рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування повідомляється страхувальнику в письмовій формі з мотивованим обґрунтуванням причин відмови в п'ятнадцятиденний термін з миті надходження всіх документів.

У окремій програмі HACK «Opaнma» передбачила можливість комплексного страхування посівів озимих сільськогосподарських культур. Суть його в наступному.

Страховим ризиком тут є загибель посівів озимих сільськогосподарських культур, що зазначені у додатку до договору страхування, у разі прямого впливу заморозку, ожеледі, вимерзання, граду або удару блискавки, землетрусу, лавини, земельного зсуву, земельного або земельно-водного селю, пожежі, крім лісових пожеж, бурі, урагану, бурану, зливи, повені, наводку, засухи або зневоднення на землях, що підлягають примусовому зрошенню або заводненню, епіфітотійного розвитку хвороб рослин, епіфітотійного розмноження шкідників рослин, вторинних хвороб рослин унаслідок настання перелічених ризиків, протиправних дій осіб, що виявляються в крадіжках, хуліганських діях щодо рослинницьких насаджень, у зруйнуванні покриттів (несучих конструкцій) теплиць, парників, оранжерей, а також інших подій, що пов'язані з несприятливими зимовими погодними умовами, ідо перешкоджають поновленню вегетації цих культур після перезимування.

Настання несприятливих природних явищ (погодних умов), які перелічені вище, має бути підтверджене регіональними підрозділами Управління гідрометеорологічного центру Міністерства екології та природних ресурсів.

Випадок визнається страховим у разі наявності:

- посівів озимих сільськогосподарських культур;

- факту несприятливого впливу на застраховані посіви озимих сільськогосподарських культур зазначених вище подій;

- факту загибелі на конкретному полі після виходу із зими 50 % і більше сходів озимих сільськогосподарських культур, щодо яких укладений страховий договір;

- причинно-наслідкового зв'язку між фактом настання страхової події та фактом повної загибелі сільськогосподарських культур, щодо яких укладений договір страхування;

- факту проведення робіт з підсіву, пересіву, культивації та/або дискування.

Відсутність хоча б однієї з наведених вище умов виключає визнання страховиком випадку страховим.

Страхова сума розраховується як добуток площі посівів озимих сільськогосподарських культур, прийнятих на страхування, й суми, установленої в межах планових витрат страхувальника на посів і вирощування цих культур до поновлення вегетації після зими, але не пізніше як до 1 квітня (з розрахунку на 1 га посівної площі цієї озимої сільськогосподарської культури).

Страховий платіж вноситься одноразово до початку дії договору або навиплат.

При внесенні страхового платежу навиплат, у разі несплати чергового страхового внеску в зазначений строк і в зазначеному розмірі, договір вважається таким, що втратив чинність з наступного за останнім днем строку його сплати. При цьому внесена частина страхового платежу не повертається.

Договір набирає чинності з дня, наступного за днем надходження страхового платежу або першого страхового внеску в передбаченому договором розмірі на розрахунковий рахунок страховика й діє до початку поновлення вегетації застрахованих посівів озимих сільськогосподарських культур, що передбачена агротехнічними вимогами, але не пізніше 1 квітня.

За цим видом страхування HACK «Оранта» не передбачає відшкодування збитків, що пов'язані з втратою врожайності якості врожаю сільськогосподарських культур.

У всіх випадках страховик не відшкодовує збитки, що зумовлені:

* захворюваннями або пошкодженням шкідниками застрахованих сільськогосподарських культур (крім наявності епітофітотії);

* техногенними аваріями, забрудненням навколишнього природного середовища;

* діями або розпорядженнями органів державної влади;

* воєнними діями, громадянською війною, заворушеннями, страйками, локаутами, конфіскацією, арештом, націоналізацією, знищенням або пошкодженням майна за розпорядженням військової або цивільної влади, а також терористичними актами та їх наслідками;

* впливом ядерної енергії в будь-якій формі;

* порушенням агротехнічного процесу посіву та обробки застрахованих озимих сільськогосподарських культур, зокрема й ті, що викликані низьким рівнем організації праці, неякісним посівним матеріалом, та/або відсутністю в страхувальника необхідної кількості:

- паливно-мастильних матеріалів;

- робочої сили;

- насіння, посадкового матеріалу;

- добрив та отрутохімікатів;

- сільгосптехніки та автотранспорту.

На страхувальника покладається обов'язок у погоджений зі страховиком термін здійснення спільного огляду сходів застрахованих озимих сільськогосподарських культур зі складанням акта про стан сходів.

Якщо спостерігаються несприятливі погодні умови, що можуть призвести до настання страхової події, тобто загибелі посівів застрахованих озимих сільськогосподарських культур, страхувальник повинен негайно сповістити страховика будь-яким доступним способом, а впродовж наступних 3-х робочих днів письмово повідомити про це страховика.

Страхувальник має застосувати всі можливі заходи щодо ліквідації та обмеження наслідків установлених несприятливих погодних умов, запобігання та/або зменшення збитку, порятунку застрахованих посівів озимих сільськогосподарських культур, тобто діяти так, неначе посіви озимих сільськогосподарських культур не були застраховані.

У разі настання страхового випадку страхувальник зобов'язаний: упродовж п'яти робочих днів з дня встановлення факту загибелі посівів озимих сільськогосподарських культур у письмовому вигляді заявити страховику про подію.

У письмовій заяві мають бути наведені відомості, що підтверджують факт настання страхової події, подані документи компетентних органів, що підтверджують фактичний вплив несприятливих погодних умов, які стали причиною загибелі посівів застрахованих озимих сільськогосподарських культур. У заяві слід також навести короткий опис характеру й ступеню пошкодження озимих сільськогосподарських культур, зазначити номер ділянки (ділянок), на якій ці культури були посіяні, відобразити результати обстеження площі, на якій загинули посіви, окремо виділити площу посівів, намічену для пересівання або підсіву.

Потрібно повідомити страховика про намір провести роботи з підсіву, пересіву, культивації та/або дискування застрахованих озимих сільськогосподарських культур і погодити з представником страховика дату огляду полів до початку таких робіт та під час (після) їх проведення.

Страховик має право:

* перевіряти вірогідність відомостей, наданих страхувальником про застраховані посіви, а також про причини та обставини настання страхового випадку, проводити власне розслідування причин та обставин настання страхового випадку;

* вимагати від страхувальника повернення виплаченого страхового відшкодування у разі, якщо про обставини, які дають на це підстави, страховику стало відомо після виплати страхового відшкодування;

* відстрочити виплату страхового відшкодування за необхідності додаткової перевірки причин та обставин

* страхової події;.

* відмовити у виплаті страхового відшкодування у разі невиконання страхувальником зобов'язань, зазначених у Правилах страхування та договорі.

Страховик повинен упродовж двох робочих днів після того, як стане відомо про настання події, яка може бути визнана страховим випадком, ужити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування. Він зобов'язаний направити свого представника для огляду знищених посівів озимих сільськогосподарських культур, а також огляду полів під час та/або після проведення робіт з підсіву, пересіву, культивації та/або дискувания й складання відповідного протоколу огляду. У разі визнання події, унаслідок якої відбулася загибель застрахованих посівів озимих сільськогосподарських культур, страховим випадком страховик має здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов страхового договору.

Визначення розміру збитку п розрахунок страхового відшкодування. У разі повної загибелі застрахованих посівів збиток визначається для кожного поля (ділянки) в розмірі фактичних витрат страхувальника на посів і вирощування застрахованих озимих сільськогосподарських культур, але не більше суми, розрахованої, виходячи з планованого розміру витрат на 1 га. Під повною загибеллю посівів сільськогосподарських культур розуміють загибель 50 % і більше сходів озимих сільськогосподарських культур на конкретному полі після виходу із зими. Виплата здійснюється лише після проведення робіт з підсіву, пересіву, культивації та/або дискування.

Розмір страхового відшкодування визначається в розмірі збитку, розрахованого згідно з наведеним вище порядком за вирахуванням франшизи, передбаченої для конкретного поля (ділянки).

Якщо під час укладення договору страхувальнику було надано розстрочку для внесення страхового платежу, то під час виплати страхового відшкодування страховик утримує не внесену частину страхового платежу або переносить строк виплати страхового відшкодування до часу отримання страхового платежу в повному розмірі.

Порядок виплати страхового відшкодування. Для отримання страхового відшкодування страхувальник зобов'язаний надати страховику:

- письмову заяву на виплату страхового відшкодування із докладним описом страхової події та розрахунком заявленої суми збитку;

- документи компетентних органів, що підтверджують факт та/або причину настання події з числа перерахованих у договорі, що стала причиною загибелі застрахованих посівів сільськогосподарських культур;

- акт загибелі застрахованих посівів озимих сільськогосподарських культур;

- документи, що підтверджують проведення страхувальником робіт з підсіву, пересіву, культивації та/або дискування озимих сільськогосподарських культур на пошкоджених ділянках посівів.

Підставою для виплати страхового відшкодування є страховий акт. Він оформлюється страховиком на підставі письмової заяви страхувальника та інших перелічених вище документів. Строк складання страхового акта — один робочий день після отримання всіх необхідних документів.

Страхове відшкодування виплачується впродовж 30 днів після оформлення та підписання страхового акта. Страховик несе відповідальність за прострочення у виплаті страхового відшкодування шляхом сплати неустойки (штрафу, пені).

Виплата страхового відшкодування не здійснюється, якщо:

- загибель посівів озимих сільськогосподарських культур, щодо яких укладено договір, відбулася з вини страхувальника;

- страхувальник до огляду страховика й складання останнім відповідного акта, зорав загиблі посіви озимих сільськогосподарських культур, провів пересівання (підсів) або допустив на загиблих посівах випас худоби;

- страхувальник несвоєчасно повідомив про настання події, що призвела до настання страхового випадку й про настання страхового випадку без поважних на це причин;

- страхувальник грубо порушив агротехнічні норми вирощування застрахованих сільськогосподарських культур або умови договору страхування, що призвело до додаткового збитку або перешкоджає встановленню причин і розміру збитку;

- страхувальник створював перешкоди страховику під час визначення причин загибелі застрахованих озимих сільськогосподарських культур, характеру та розміру збитку;

- страхувальник надав свідомо неправильні відомості про об'єкт страхування;

- страхувальник отримав повне відшкодування збитків за договором від третіх осіб.

У часі виявлення в результаті спільного огляду відсутності чи недостатньої кількості сходів, недосягнення рослинами необхідної фази розвитку до припинення вегетації перед входом у зиму страховий договір вважається достроково припиненим щодо ділянок, на яких спостерігаються несприятливі сходи чи їх відсутність. При цьому страховик повертає страхувальнику страхові платежі, сплачені за страхування відповідних полів (ділянок), за винятком витрат страховика, понесених на організацію та проведення огляду посівів, але вони не можуть бути більші ніж 20 % суми страхового платежу.

Останніми роками з'явилися також погоджені з уповноваженим органом державного страхового нагляду програми страхування врожаю сільськогосподарських культур СК «Лемма», СК «Кредо-класик», СГ «ТАС», СК «АСКА» та деяких інших страховиків. Усі вони ще не мають такого широкого застосування, як програми HACK «Оранта».

Зауважимо, що перелік страхових ризиків у вітчизняних програмах аграрного страхування значно ширший, ніж застосовуваний у країнах з розвинутою ринковою економікою. Так, у Великій Британії, Нідерландах і багатьох інших країнах страхування врожаю сільськогосподарських культур обмежується такими ризиками: пожежа, повінь, град, обприскування хімічними речовинами (третьою стороною).

Страхова компанія «Кредо-Класик» за підтримки Світового Банку та міжнародної Фінансової Корпорації вперше в Україні створили продукт страхування врожаю на основі погодинних індексів. Спеціалістами компанії було розраховано індекси показників можуть для умов Херсонської області, що спричиняють настання посухи. Купуючи новий продукт, сільськогосподарські товаровиробники можуть застрахувати за індексом кількості опадів, високих температур чи поєднання опадів і температури (гідротермічних найбільш критичний період вегетації зернових культур - від виходу в колос до початку дозрівання. Перевагами цього продукту, порівняно з традиційним страхування, є простота точність, прозорість. Це звільняє страхувальників від трудомістких оглядів посівів і перевірок бухгалтерських документів. Страховик буде здійснювати страхове відшкодування тим, хто уклав договір, у випадку, якщо параметри індексу за даними Гідрометцентру України будуть нижчими за граничний рівень, зазначений у страховому договорі.

Страховим ризиком є зниження врожайності сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень, зумовлене подіями, пов'язаними з несприятливими погодними та іншими умовами. Для того, щоб випадок вважався страховим, необхідне підтвердження: наявності посівів сільськогосподарських культур; факту зниження середньої врожайності відповідних культур в адміністративно-територіальному районі нижче рівня врожайності, встановленого в договорі страхування з конкретним страхувальником.

Страхова сума за кожною культурою розраховується як добуток площі посівів застрахованих сільськогосподарських культур, прийнятих на страхування, вартості одиниці врожаю та рівня врожайності, визначеної відповідно до умов договору страхування.

Страховий тариф розраховується залежно від культури, передбаченого в договорі рівня врожайності, розміру франшизи та району, в якому вирощуються культури. В УАСК «АСКА» розмір тарифу може коливатися від 0,1 до 30 % страхової суми.

Розмір збитку визначається за кожною культурою як добуток посівної площі застрахованої культури, зазначеної в договорі, вартості зафіксованої тут одиниці врожаю та різниці між рівнем урожайності, зазначеним у договорі страхування, та середньою врожайністю відповідної культури в районі. Під час визначення страхового відшкодування від суми збитку віднімається зазначена в договорі страхування франшиза.

Страхове відшкодування виплачується на підставі заяви страхувальника, складеного за участю сторін страхового акта, та інших документів, що засвідчують факт страхового випадку та розмір збитку.

Існує проект страхування сільськогосподарських культур на основі врахування агрокліматичної ймовірності сільськогосподарських ризиків з огляду на території України та бонітет ґрунтів. Цей, на перший погляд, «справедливий підхід» до розкладки ризиків також викликає сумніви. Його вадою є заниження розміру відповідальності страховика. Останній несе відповідальність за втрати врожаю, якщо вони перевищують 30 % загального обсягу продукції. Отже, більшість господарств буде позбавлена можливості претендувати на страхові відшкодування за частково загиблий врожай.

Таким чином, методологія страхування врожаю сільськогосподарських культур ще потребує серйозного вдосконалення. Вона повинна ґрунтуватися на використанні кращого зарубіжного досвіду. Останній передбачає суттєву державну складову в формуванні страхового захисту аграріїв.

Нещодавно в Україні розпочалася реалізація проекту «Вдосконалення управління ризиками фермерських господарств та малих і середніх підприємств в аграрному секторі». В основу проекту покладено іспанський багаторічний досвід такого страхування. Цей досвід застосовано в багатьох інших країнах, де він довів свою ефективність. Іспанська система аграрного страхування у себе на батьківщині включає кілька установ, зокрема Міністерство сільського господарства (ENESA), Міністерство економіки (DGS та CCS), профспілку та AT «Агросегуро».

AT «Агросегуро» займається страхуванням сільськогосподарських культур від імені страхових компаній, що розподіляють між собою відповідальність за можливе відшкодування збитку у разі настання ризику.

Передбачається, що реалізація зазначеного вище проекту надасть Мінагрополітики України підтримку у:

- підготовці проектів законодавчих і нормативних актів у галузі управління ризиками, аграрного страхування та перестрахування відповідно до міжнародної практики;

- удосконаленні послуг з аграрного страхування та поглиблення знань з цього приводу;

- наданні аграріям допомоги в здійсненні застави під час отримання позик у банківських установах і захисту доходів від ризиків, зумовлених сільськогосподарським виробництвом.



4. Страхування (сільськогосподарських тварин

Страхування тварин, як і врожаю, також може здійснюватися в обов'язковій і добровільній формах. Але тут форма страхування не залежить від того, хто є власником об'єкта страхування.

Обов'язкове страхування поширюється лише на тварин, зазначених в переліку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року. До цього переліку віднесено племінне стадо великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз, коней чистих порід віком понад один рік, які мають генетичну цінність і можуть бути використані для селекції, а також зоопаркові та циркові тварини.

Зазначені тварини підлягають страхуванню на випадок їхньої загибелі, знищення або вимушеного забою, а також від інфекційних хвороб, пожежі, вибуху, сонячного удару, землетрусу, повені, бурі, граду, задушення, отруєння травами або речовинами, укусу змії або отруйних комах, утоплення, падіння в ущелину, загибелі або травмування внаслідок наїзду транспортного засобу та інших ушкоджень.

Договір такого страхування укладається на один рік. Страхову вартість визначають на підставі балансової вартості тварин, але не вище ринкової. Максимальний страховий тариф сягає нині 5 %.

Розмір збитків та одночасно розмір страхового відшкодування визначається як різниця між страховою сумою кожної тварини та вартістю придатних (у разі її загибелі) для використання м'яса, шкіри тощо. Якщо ветеринарний працівник визнає м'ясо та шкіру вимушено забитої тварини непридатною для використання, страхове відшкодування виплачується в розмірі страхової суми.

Усі інші сільськогосподарські тварини можуть бути застраховані па добровільних засадах. Такі послуги може надати будь яка страхова компанія, що має на це відповідну ліцензію. Проте досвід свідчить, що, як і в страхуванні врожаю, найбільші можливості для розвитку страхування тварин має HACK «Оранта». її установи є майже в усіх районах країни, а численна агентська мережа охоплює більшість населених пунктів. Це створює перевагу цієї компанії перед іншими страховиками, які здійснюють свої операції переважно в містах.

HACK «Оранта» здійснює добровільне страхування тварин, які належать юридичним і дієздатними фізичним особам. Договір страхування з цими власниками тварин укладається на підставі заяви терміном на рік. Наявність договору посвідчується страховим полісом (свідоцтвом, сертифікатом). За бажанням страхувальник може визначити вигодоздобувача, який має інтерес у збереженні застрахованих тварин.

На страхування можуть бути прийняті такі тварини:

• велика рогата худоба (ВРХ) віком від 6 місяців до 15 років (якщо страхувальником є юридична особа) та ВРХ віком від 1 місяця до 12 років, якщо страхувальником є окремі громадяни;

• коні віком від 1 року;

• вівці, кози, віслюки, мули віком від 6 місяців;

• свині, хутрові звірі (кролі, нутрії) віком від 4 місяців;

• домашня птиця яйценосних порід у віці від 5 місяців. Птиця м'ясних порід — віком від 1 місяця;

• молодняк ВРХ, овець, кіз, коней, свиней, хутрових звірів,

• домашньої птиці, який не досяг віку, зазначеного вище для відповідних тварин;

• сім'ї бджіл;

• декоративні та екзотичні тварини, собаки, кішки, риби та птахи.

Застрахованими мають бути всі тварини одного виду й страхового віку, наявні в господарстві страхувальника.

HACK «Оранта», як і інші страховики, передбачає перелік ризиків, на випадок яких здійснюється страхування тварин. Цей перелік містить, зокрема, такі ризики загибелі, знищення або втрати тварин:

* пожежа (крім її виникнення внаслідок дій третіх осіб);

* удар блискавки;

* вибух;

* дія електричного струму;

* стихійне лихо (ураган, шторм, град, злива, повінь, тиск снігового шару, зсув, землетрус, гірський обвал і сходження лавин);

* інфекційні хвороби;

* асфіксія (зупинка дихання внаслідок закупорки верхніх дихальних шляхів сторонніми предметами);

* закупорка шлунково-кишкового тракту в результаті потрапляння сторонніх предметів;

* отруєння на природному пасовищі отруйними травами або хімічними речовинами;

* укус змій або отруйних комах; « утоплення;

* падіння в ущелину;

» потрапляння під рухомий засіб транспорту;

* напад диких звірів і здичавілих собак;

* крадіжка, грабіж, а також знищення, травмування тварин унаслідок замаху на ці дії;

* вимушений забій тварин унаслідок їхньої інфекційної чи іншої хвороби, травми, що не підлягає лікуванню.

Перелічені ризики повністю стосуються ВРХ, коней, свиней, овець, кіз, домашньої птиці. Для молодняку тварин визначено вужче коло страхових ризиків. Він не страхується на випадок інфекційних хвороб і вимушеного забою. Ці ризики не поширюються також на сім'ї бджіл.

Існує низка винятків із страхових випадків. До них, зокрема, віднесено події, зумовлені навмисними діями або грубою необережністю страхувальника та третіх осіб, терористичні акти, військові дії, акти громадянської непокори, конфіскація тварин, арешт страхувальника; використання ним тварин не за призначенням; неякісного та несвоєчасного проведення профілактичних ін'єкцій і щеплень; планового забою тварин, визнаних непридатними для подальшого господарського використання, або в результаті проведеної селекції чи забою з господарських міркувань; недбалості під час годівлі через відсутність корму, годівлі невідповідним або неякісним кормом, невиконання зооветеринарних правил утримання тварин; порушення умов використання технологічного та інженерного обладнання, недотримання техніки безпеки тощо.

Страхова сума визначається за домовленістю між сторонами страхового договору в межах дійсної вартості застрахованих тварин на мить укладення договору чи внесення змін до нього.

Дійсну вартість тварин визначають, виходячи з такого:

за страхування тварин, які перебувають у володінні підприємств, приймається до розрахунку балансова вартість, на основі бухгалтерської звітності страхувальника або підтверджена відповідною довідкою вартість придбання аналогічних тварин у регіоні перебування застрахованих тварин; вартість придбаних тварин (за довідкою-рахунком торгівельної організації). Для визначення вартості тварин можуть бути використані акти їхнього оцінювання, складені відповідно до чинного законодавства;

за страхування тварин, які належать громадянам, страхова вартість визначається як вартість придбання аналогічних тварин у регіоні перебування застрахованих тварин, як підсумок множення середньої закупівельної ціни за 1 кг живої ваги, що склалася в регіоні проживання страхувальника, на вагу тварини, що заявлена до страхування. Страхова сума може бути встановлена в розмірі 100 % дійсної вартості тварин або в розмірі певної частки дійсної вартості тварин, що становить відсоток страхового покриття. У разі, коли на мить настання страхового випадку страхова сума за договором страхування виявиться меншою, ніж дійсна вартість усіх застрахованих тварин, страховик зобов'язаний відшкодувати прямі збитки страхувальнику пропорційно відношенню страхової суми, встановленої для таких тварин у договорі страхування, до дійсної вартості тварин, але в будь-якому разі не вище дійсної вартості застрахованих тварин на мить настання страхового випадку.

У разі, коли страхова сума виявиться більшою за дійсну вартість тварин, договір діє лише в тій частині страхової суми, яка не перевищує дійсну вартість застрахованих тварин.

Якщо впродовж дії договору страхування вартість тварин, прийнятих на страхування, збільшилася, то страховик несе зобов'язання пропорційно відношенню страхової суми, встановленої для таких тварин в договорі страхування, до нової вартості тварин, або Договір страхування підлягає переукладенню чи внесенню в нього змін.

У разі здійснення виплати страхового відшкодування страхова сума вважається зменшеною на розмір виплати.

Фраишиза. Сторони страхового договору можуть передбачити умовну або безумовну франшизу.

Страховий тариф і страхова премія.. Базові страхові тарифи встановлюються залежно від вікової групи тварин, їх господарського призначення, умов утримання, характеру страхового ризику, форми власності страхувальника. Так, у HACK «Оранта» визначені такі базові тарифи для страхування: ВРХ — 2 %, овець і кіз — З, свиней і бджіл — 4, птиці та хутрових звірів — 5 % їхньої дійсної вартості.

Страхова премія розраховується за кожним страховим ризиком або групою ризиків, виходячи з величини страхової суми, базового тарифу та поправочних (підвищувальних і знижувальних) коефіцієнтів. Вони залежать від наявності факторів, що впливають на ступінь надійності страхувальника (К,), строку сплати страхових платежів (К2), обсягу власного покриття страхувальником (франшизи) (К3), строку дії договору страхування (К4). За багаторазового страхування та за умови відсутності виплат страхового відшкодування впродовж одного, двох, трьох і більше років можливе застосування знижувального коефіцієнту К5.

У разі внесення у договір страхування додаткових умов, що мають істотне значення для оцінювання ризику або інших нестандартних умов, попередньо розрахований страховий платіж корегується шляхом множення на підвищувальний (від 1,1 до 5,0) або знижувальний (від 0,99 до 0,7) коефіцієнт, узгоджений сторонами.

Господарства, що впродовж двох і більше років безперервно страхували тварини й не отримали страхового відшкодування, мають право на знижку суми обчислених страхових платежів. Страхувальнику також надається місячний пільговий термін для укладення нового договору, незалежно від того, отримав він страхове відшкодування чи ні.

Страхова премія сплачується безготівковим перерахуванням на поточний рахунок страховика чи готівкою в сумі та терміни, передбачені договором страхування.

У разі розстрочки страхового платежу страховик несе зобов'язання за укладеним договором страхування в межах періоду страхування, за який сплачено страхову премію.

За несплати чергової частки страхової премії дія договору страхування припиняється з наступного дня після закінчення періоду страхування, за який сплачено страхову премію.

За часткової сплати чергової частки страхової премії страховик несе зобов'язання пропорційно відношенню сплаченої страхової премії до загальної суми цієї чергової частки страхової премії.

Коли страховий випадок стався до сплати чергової частини премії, страховик у разі визначення розміру відшкодування вираховує суму несплаченої страхової премії.

Порядок укладення договору страхування істотно не відрізняється від загальноприйнятих умов. Тому з метою уникнення повторень ці питання, зокрема, зміст договору, права та обов'язки його сторін, тут не розглядаються. Разом з тим важливо зазначити перелік суттєвих факторів, які мають бути з'ясовані до укладення договору саме зі страхування тварин.

Обставинами, що мають істотне значення для оцінювання ступеня страхового ризику є: умови утримання та годівлі тварин, що приймаються на страхування; фізіологічний стан тварин на мить укладення договору страхування; наявність у регіоні несприятливої санітарно-епізоотичної ситуації (інфекційні хвороби); інші обставини, які різко змінюють розмір можливого ризику. Якщо такі відхилення виявлені після вступу в дію страхового договору, то за взаємною згодою сторін окремим додатком офо­рмлюються зміни до договору.

Якщо під час дії договору страхування застраховані тварини продані або подаровані в інше господарство, договір страхування за заявою страхувальника може бути переукладеним на нового власника.

Після загибелі, падежу або вимушеного забою тварин страхувальник у дводенний термін повинен повідомити страховика. Представники страхової компанії створюють комісію, яка встановлює причину випадку й розмір збитку.

Виплата страхового відшкодування. Зазвичай підлягають відшкодуванню прямі збитки та застраховані витрати страхувальника, спричинені страховим випадком. Підставою для виплати страхового відшкодування є заява страхувальника й страховий акт, складений відповідно до чинного законодавства та правил страхування. Складанню акта має передувати розслідування страхового випадку, вивчення отриманих від страхувальника та, у разі необхідності, від ветеринарних, судових, торговельних, транспортних і інших установ, документів, що підтверджують обставини страхового випадку та розмір завданих збитків.

Розмір прямого збитку за загиблих тварин визначається шляхом встановлення середньої страхової суми за одну голову за договором страхування та множенням її на кількість загиблих голів, а за вимушено забитих тварин — з вирахуванням вартості реалізованих придатних до використання продуктів забою (м'яса, шкіри). У разі розрахунку розміру збитку за молодняк тварин спочатку встановлюють вікову групу на день загибелі, за якою тварини обліковуються, потім визначається страхова сума за одну голову згідно з договором страхування й множиться на кількість загиблих голів.

Страхове відшкодування сплачується страхувальнику з урахуванням виду та розміру франшизи, не сплачених страхувальником чергових платежів страхової премії, відсотку страхового покриття.

Після розгляду отриманих документів страховик повинен скласти страховий акт і визначити розмір збитку й прийняти рішення про виплату або відмову у виплаті (з аргументацією причин) страхового відшкодування. Зміст рішення доводиться дог страхувальника.

Страхове відшкодування виплачується впродовж семи діб після отримання всіх необхідних документів і складання страхового акта.

Розглянуті щойно умови страхування сільськогосподарських підприємств переконливо свідчать, що страховики відійшли від шаблонного, непосильного та неефективного застосування принципу «страхування від усіх бід». Набір страхових послуг поступово стає індивідуалізованим і дедалі повніше враховує інтереси страхувальника. Водночас механізм страхового захисту аграріїв потребує значного вдосконалення. Насамперед він має значно більше сприяти залученню капіталу, який можна спрямовувати на розвиток усіх галузей виробництва та переробки сільськогосподарської продукції. Доцільно посилити взаємозв'язок між страхуванням і кредитуванням, натуральними та грошовими резервами, передбачити страхування відповідальності за контрактами із сільськогосподарськими товаровиробниками та їхніми партнерами, зменшити страхові тарифи, скоротивши витрати на ведення справи та звільнивши страховиків від оподаткування премій, отриманих за страхування сільськогосподарських ризиків.

У більшості країн Західної Європи застосовується лише добровільна форма страхування ризиків у рослинництві й тваринництві. При цьому страхові поліси купують майже всі фермери. У Великій Британії, Нідерландах, Франції та багатьох інших країнах фермери створили товариства взаємного страхування (ТВС), які тісно взаємодіють з національними фермерськими спілками, банками та іншими суб'єктами бізнесу. Можна сподіватися, що в перспективі й в Україні захист сільськогосподарських товаровиробників також здійснюватиметься на засадах, притаманних для країн з розвинутою системою страхування.
Категорія: Страхові послуги




Матеріали сайту призначені виключно для ознайомлення і не можуть бути використані в інших цілях.