Головна Страхове законодавство Статті про страхування
promo

Страхування від втрат прибутку, страхування ризику засновника, інші види

Страхування втрати прибутку чи від перерв у виробництві по своїй суті доповнює страхування основних і оборотних фондів, оскільки перерва у виробництві найчастіше буває викликана загибеллю чи ушкодженням цих фондів. Тому правомірно припустити, що склад і перелік страхових подій, на випадок яких проводиться страхування, у першому і другому випадку може бути однаковим.

Однак це не означає, що страхування основних та оборотних фондів неможливе без страхування від перерв у виробництві. Страхувальникам має бути надане право укласти будь-який з договорів або обидва разом. Одночасне укладання договорів страхування майна і страхування від простою відповідає економічним інтересам підприємства, а страховикам дозволяє більш обґрунтовано і з меншими витратами визначити збиток при стихійних лихах чи виникненні інших несприятливих подій.

Істотною особливістю страхування від простою є те, що розмір збитку тут багато в чому залежить від терміну перерви у виробництві. Тому, дуже важливо визначити тривалість відповідальності страховика, тобто період, протягом якого він зобов’язаний відшкодовувати збитки від простою.

У світовій практиці тривалість терміну відповідальності по таким договорам становить до одного року. Його звичайно пропонують установити в якості максимального, надавши при цьому право страхувальникам зменшувати цей термін і одночасно скорочувати терміни платежів.

Страхування втрати прибутку внаслідок простою виробництва може здійснюватися у випадку:

· пожежі;

· комерційних факторів, пов'язаних з невиконанням постачальником зобов'язань по постачанню матеріалів, палива, устаткування і т.п.;

· технічній несправності й аварії, пов'язаних з поломкою машин і устаткування.


Збиток від зупинки виробництва, який підлягає відшкодуванню, складається з трьох складових частин.

1. Витрат, зроблених за час зупинки виробництва.

2. Недоодержаного прибутку.

3. Додаткових витрат, понесених з метою скорочення збитку.

Оскільки другий елемент є основним, нерідко говорять про страхування неотриманого прибутку (вигоди).

До витрат, зроблених під час зупинки виробництва, відносять ті поточні витрати страхувальника, які він змушений здійснювати незалежно від того, продовжується виробництво чи ні.

Втрачений прибуток розраховують як добуток обсягу продукції, не зробленої за час простою, та норми прибутку на одиницю продукції. При цьому розмір незаробленого прибутку варто обчислювати як різницю між обсягом продукції, що міг би бути випущений за період зупинки, виходячи з виробничої програми, і обсягом продукції, випущеної в результаті налагодження виробництва на інших об'єктах.

Поряд із загальними обмеженнями відповідальності страховика (намір страхувальника, воєнні дії і т.д.) при страхуванні від простою з відшкодування виключають додатковий збиток, викликаний зупинкою виробництва в результаті:

· зміни первісного проекту відновлення, реконструкції ушкодженого об’єкта;

· планового ремонту;

· заборони владою проведення відбудовних робіт;

· нестачі матеріальних, трудових і фінансових ресурсів для усунення причин простою у страхувальника.

Ставки страхових внесків встановлюють у відсотках до вартості продукції, що випускається, (при відсутності страхового випадку) на річний період. При встановленні періоду відповідальності за перерву у виробництві протягом шести чи трьох місяців ставки платежів скорочують більш ніж у два і чотири рази відповідно.

Предметом страхування від перерв у виробництві можуть бути виробничий прибуток і поточні постійні витрати чи оборот за винятком змінних витрат, що випадають у випадку припинення виробництва.

Усі непрямі збитки на промислових підприємствах можна розділити на дві групи. Перша група включає збитки, розмір яких знаходиться в прямій залежності від часу, необхідного для відновлення ушкодженого майна, друга-збитки, що залежать від часу [36, с.28-33].

Зупинка виробничого процесу внаслідок пожежі. Неодержаний прибуток є основним збитком, що підлягає страхуванню, тому нерідко говорять про страхування втраченого прибутку (вигоди):

Р = Тпр х (Z x Фзп + Зпр), (2)

де Р - витрати за час зупинки виробництва;

Тпр - час простою в днях;

Z - коефіцієнт, що враховує використання виробничих робітників на інших ділянках і зниження оплати їхньої праці за час простою;

Фзп - одноденний фонд зарплати робітників, зайнятих на залишеному об'єкті;

Зпр - одноденний розмір інших витрат, що приходяться на зупинений об'єкт.

При цьому: Z = (1-Д/100)(1-У/100), (3)

де Д - частка виробничих робітників, використовуваних на інших роботах під час простою об'єкта, %;

У - відсоток, на який зменшена зарплата робітникам за період простою.

Страхування втрати прибутку внаслідок простою виробництва може здійснюватися не лише на випадок пожежі, але й з інших причин. Найважливішими причинами є:

· комерційні фактори, пов’язані з невиконанням постачальником зобов’язань щодо постачання матеріалів, палива, устаткування тощо;

· технічні несправності й аварії, пов’язані з поломкою машин і обладнання.
Категорія: Страхові послуги




Матеріали сайту призначені виключно для ознайомлення і не можуть бути використані в інших цілях.