Головна Страхове законодавство Статті про страхування
promo

Основні світові ризики

Ризики світового характеру більшою або меншою мірою проявляються в будь-якій країні світу, незалежно від її географічного положення, міжнародних зв'язків, політичної системи, впливаючи, а в деяких випадках визначаючи її економічний і політичний розвиток. За останнє десятиліття деякі ризики, які вважалися характерними для слаборозвинутих країн, стали проявляти себе в країнах, які за всіма міжнародними рейтингами і показниками належать до найбільш благополучних.

Ризики світового характеру більшою або меншою мірою проявляються в будь-якій країні світу, незалежно від її географічного положення, міжнародних зв'язків, політичної сис­теми, впливаючи, а в деяких випадках визначаючи її економічний і політичний розвиток. За останнє десятиліття деякі ризики, які вважалися характерними для слаборозвинутих країн, стали проявляти себе в країнах, які за всіма міжнародними рейтингами і показниками належать до найбільш благополучних.

Друга половина XX ст. ознаменувалася посиленням глобальної системної кризи, яка охопила не тільки соціальну, але й природну сферу. Один із масштабних її проявів - зростання природних і техноприродних катастроф, що супроводжуються величезними матеріальними втратами і масовою загибеллю людей. Таких масштабів стихійних лих цивілізована історія людства ще не знала. Тільки в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні за останні 30 років постраждало 4 млрд і загинуло 1,4 млн чоловік.

Зростання загальної кількості природних катастроф на Земній кулі є закономірним. Так, за 1995-1999 pp. середня кількість великих природних катаклізмів (у яких загинуло не менше 10 і постраждало не менше 100 чол.) зросло порівняно з 1965-1969 pp. більш ніж втричі. У XXI ст. ця тенденція зберігається.


Найбільш розповсюдженими у світі є тропічні шторми і повені (по 32% від загальної кількості катастроф), далі йдуть землетруси (12%), посухи (10%) та інші (14%).

Найбільші землетруси останніх років:

- лютий 1998 р. - Куба, Японія, загинуло 5502 чоловіка, постраждали більше 1,8 млн чоловік, збиток склав 131, 5 млрд дол. США;

- серпень 1999 р. - Ізмаїл, Туреччина, загинуло 15 тис. чоловік, збиток склав 13 млрд дол.;

- січень 2001 р. - штат Гуджарат, Індія, загинуло 20 тис. чоловік, 167 тис. чоловік постраждали, збиток склав 2,1 млрд дол.

Найбільші повені:

- 1971 - 1996 pp. - 167 повеней у Європі на території Польщі, Чехії, Словаччини. Тільки в Польщі постраждало понад 1400 міст і селищ, а збиток склав 4 млрд дол.;

- 1998 р. - річка Янцзи, Китай, постраждало 350 млн. чоловік, збиток склав 37 млрд дол.;

- 1998 р. - повінь на річці Лена, Росія, збиток - 1 млрд.300 млн руб.;

- 2001 р. - повінь на річці Лена, Росія, збиток -5,9 млрд руб.;

- 2001 р. - повені в Італійських і Швейцарських Альпах та Великобританії, а також урагани "Анатоль", "Лома" і "Мартін" нанесли Західній і Північній Європі збиток, який склав понад 15 млрд дол.

- 2002 р. - катастрофічна повінь у Центральній Європі. Загальний збиток склав 3 млрд дол.

Природні катастрофи супроводжуються великими матеріальними втратами. За останні 40 років у глобальному масштабі вони збільшилися в дев'ять разів і склали на початку XXI ст. 150 млрд дол. на рік. Очікується, що до 2050 Року економічний збиток від природних катастроф сягне 300 млрд дол. на рік.

Збитки від природних катастроф у багатьох країнах досягають десятків млрд дол. на рік - у США - 50 млрд дол., у Китаї - 19 млрд дол., досягаючи в окремі роки 37 млрд, як це було в 1998 році.

Схильність різних країн до природних катастрофічних явищ тісно пов'язана з рівнем їхнього соціально-економічного розвитку. Згідно з класифікацією Світового банку, всі країни за ВНП можна поділити на три групи: з низьким доходом (менше 635 дол. на рік), середнім (від 635 до 7910 дол.) і високим (понад 7910 дол.). Станом на 2000 рік у країнах з низьким, середнім і високим доходом проживали 3127, 1401 і 817 млн чоловік.

Найбільший соціальний ризик (загибель і каліцтва) характерний для країн з низьким рівнем розвитку. На країни першої групи, населення яких складає 58% від усього населення Землі, припадає 88% загиблих і 92% всіх потерпілих від природних катастроф за період 1965-1992 pp. Загальна кількість загиблих у країнах з низьким доходом у 7,7 раза більше, ніж у країнах із середнім доходом і в 95 разів, ніж у країнах з високим доходом, а кількість потерпілих - відповідно в 12,8 і 173 рази. Світова статистика свідчить, що при збільшенні доходу на душу населення з 313 до 1000 дол. на рік кількість людей, які гинуть внаслідок природних катастроф, зменшується майже в 10 разів.

Збільшення кількості природних катастроф у світі пов'язано з глобальними процесами у соціальній, природній і техногенній сферах, які зумовлюють розвиток небезпечних природних явищ і зниження захищеності населення. Тому система світових ризиків перебуває в безперервній динаміці як за масштабом, так і за прикладною сферою і постійно ви­дозмінюється з таких причин:

- науково-технічний прогрес викликає нові, складні, невідомі ризики, досвід керування якими ще не напрацьований, до того ж накопичення його не встигає за стрімким зростанням ризиків;

- відбувається безперервне зростання населення Землі і промислового виробництва і пов'язана з ним урбанізація;

- спостерігається загальний процес криміналізації суспільства - починаючи від культурної сфери (романтизація ситуацій, пов'язаних з порушенням законів, проголошення героями кримінальних елементів) і закінчуючи статистикою карних злочинів;

- зростає тенденція до більш тісних міжнародних контактів, пов'язаних з розширенням загальної економічної бази, міграцією людей, масштабними міжнародними перевезеннями, що загострюють і підсилюють супутні їм ризики;

- виснажуються природні ресурси, що обумовлює гостру боротьбу за володіння ними і перерозподіл між країнами і народами;

- економіки країн перетворюються в усе більш складну структуру, організовану за мережним принципом, що охоплює величезні регіони Земної кулі, а найчастіше практично увесь світ. Вилучення будь-якого елемента цієї мережі спричинює непередбачені наслідки для всієї системи і легко виводить її зістану рівноваги, породжуючи нові ризики;

- для всіх країн з розвинутою економікою спільною проблемою є старіння населення, що загострює потребу людини у всіх видах захисту;

- щільність розміщення виробничих об'єктів, житла, культурних та історичних цінностей різко підвищує імовірність кумуляції ризику. Одночасно підвищується вартість одного окремо взятого об'єкта. У сукупності ці два явища значно підвищують ризик катастрофічних збитків;

- наростає протистояння релігії, культур, моральних цінностей, розвинутих країн і країн, що розвиваються, породжуючи прагнення до національної незалежності і, як наслідок, військове протистояння.

Проблема навколишнього середовища є загальною для населення планети в цілому. Те, що людина зробила з навколишньою природою, за своїми масштабами вже є катастрофою. Про це докладно буде розглянуто в главі, присвяченій екологічному страхуванню. Тут відзначимо тільки основне.

До головних забруднювачів атмосфери належить вуглекислий газ, фреони та ряд інших, здатних впливати на температурний режим атмосфери. їх надлишкове надходження створює "парниковий ефект".

За науковими прогнозами, у порівнянні з кінцем минулого століття температура поверхні планети підвищиться на 2,5 °С в 2020-му і на 3-4 °С в 2050 році. "Парниковий ефект" по­рушує клімат, змінюючи кількість опадів, напрям вітрів, шар хмар, океанські течії і розміри полярних льодовикових шапок. Якщо процес продовжуватиметься такими ж темпами, це призведе до підвищення рівня Світового океану на 80 см і більше з усіма послідуючими наслідками.

Передбачається, що внаслідок надмірного застосування фреонів відбувається виснаження озонового шару атмосфери і виникнення "озонових дір". З їх ростом пов'язують виникнення мутацій живих організмів, зростання рівня багатьох захворювань. Спостереження зі штучних супутників показали, що щорічно з жовтня по листопад над Антарктидою кількість озону зменшується на 60%.

Деградація водного середовища також набула глобального характеру. Понад один мільярд чоловік на планеті використовує в побуті брудну воду. Забруднення Світового океану нафтою досягло вже 20% його поверхні і викликає істотні порушення газо- і водообміну Землі. Не в змозі самостійно подолати колосальні за масштабами ризики, держави світу нині почали вибудовувати всепланетарне співтовариство по боротьбі з ними. Можна говорити, по суті, про таке явище, як світове солідарне покриття ризиків. Причому, стало зрозуміло, що ця реальність є логічним результатом зростаючої небезпеки, не підвладної окремим країнам.

Сьогодні ризик померти насильницькою смертю у світі дуже високий. За опублікованими даними доповіді, представленої в Парижі співробітником Національного інституту демо­графічних досліджень Жан-Клодом Шесне, самою небезпечною країною у світі з погляду ризику насильницької смерті є Росія. Україна знаходиться на другому місці. Згідно зі статистичними даними, в Росії щорічно насильницькою смертю помирає 221 чоловік з кожних 100 тис. Далі йдуть Україна - 149, Казахстан - 119, Колумбія - 105. Закінчують список Швеція - 48, Німеччина - 41 і Великобританія - 33. Привертає увагу те, що навіть у країнах, які вважаються відносно благополучними, ризик померти насильницькою смертю досить значний.

До насильницької смерті відносяться, крім убивств, випадки самогубства, ДТП, пожеж, побутових нещасних випадків.

За кількістю убивств Росія поступається тільки Колумбії, де щорічно їх жертвами стають 60 чоловік на кожні 100 тис. (у Росії - 28). Для порівняння: у Франції, що стоїть у списку на 30-му місці, ця цифра складає 0,7.

Що стосується самогубств, то тут вісім перших місць належить країнам, які входили до складу Радянського Союзу або соціалістичного табору. Відкриває цей список Литва - 44,1 са­могубства на кожні 100 тис. чоловік. Далі йдуть Росія, Латвія, Білорусь, Угорщина, Казахстан, Україна та Естонія.

Якби всі країни надали реальну статистику, то список самих неблагополучних у цьому відношенні країн виглядав би інакше.

Сукупність методів і способів керування ризиками називається ризик-менеджментом. Нині у будь-якій діяльності і практично на будь-якому рівні ризик-менеджменту стали приділяти першорядне значення. Серед його методів виділяються два основних: контроль за ризиком і фінансування ризику. Обидва ці напрями розвиваються в рамках міжнародного співробітництва специфічними способами, що характеризують взаємозв'язок світових процесів.
Категорія: Страхові послуги




Матеріали сайту призначені виключно для ознайомлення і не можуть бути використані в інших цілях.