Головна Страхове законодавство Статті про страхування
promo

TOP статті

» Виникнення та розвиток страхування
» Класифікація ризиків та їхня оцінка
» Страхові фонди і форми їх організації
» Поняття страхового ризику та його основні характеристик ...
» Управління ризиком
» Особливості функціонування страхових брокерів в Україні
» Резерви страховика, їх види та порядок формування
» Страхування фінансово – кредитних ризиків
» Характеристика світових ринків страхування
» Поняття класифікації страхування та її значення

Класифікація за формами здійснення страхування (добровільне та обов’язкове)

Класифікація страхування за юридичними ознаками передбачає можливість застосування такої класифікаційної ознаки, як форма проведення страхування. За цією ознакою страхування поділяють на
· обов'язкове
· добровільне.

Більшість договорів страхування укладається на добровільній основі. Страхувальник має право, але не зобов'язаний укладати договір страхування. Водночас i страховик має повне право відмовитися від прийняття на себе тих ризиків, які він вважає небажаними. Проте в деяких випадках, коли ведеться про потреби суспільства в цілому, ступінь свободи страхувальника i страховика суттєво обмежується. При цьому замість права укласти страховий договір у страхувальника з'являється обов'язок це зробити, а страховик втрачає право відмовити страхувальникові i набуває обов'язку взяти ризик на страхування. Ідеться про обов'язкове страхування, яке встановлюється відповідними законодавчими актами.

Обов'язкову форму страхування визначають такі принципи.

1.Встановлення законом, відповідно до якого страховик зобов'язаний застрахувати встановлені об'єкти, а страхувальники — вносити належні страхові платежі. Закон передбачає: перелік об'єктів обов'язкового страхування; обсяг страхової відповідальності; рівень або норми страхового забезпечення; порядок встановлення тарифних ставок або середні розміри цих ставок із наданням права їх диференсації на місцях; періодичність внесення страхових платежів; основні права страховиків і страхувальників.

2.Суцільне охоплення обов'язковим страхуванням зазначених у законі об'єктів. Для цього страхові органи щорічно проводять по всій країні реєстрацію застрахованих об'єктів, нарахування страхових платежів та їх стягнення у встановлені терміни.


3.Автоматичність поширення обов'язкового страхування на об'єкти, зазначені в законі. Страхувальник не повинен заявляти в страховий орган про появу в господарстві об'єкта страхування. Це майно автоматично включається до сфери страхування. При черговій реєстрації воно буде зафіксовано, а страхувальнику пред'явлено до сплати страхові внески.

4.Дія обов'язкового страхування незалежно від внесення страхових платежів. У випадках, коли страхувальник не сплатив належні страхові внески, вони стягуються в судовому порядку. У випадку загібелі або ушкодження застрахованого майна, не оплаченого страховими внесками, страхове відшкодування підлягає виплаті з утриманням заборгованості за страховими платежами. На невнесені в необхідний термін страхові платежі нараховується пеня.

5. Безстроковість обов'язкового страхування. Вона діє протягом усього періоду користування страхувальником застрахованим майном. Тільки безгосподарське та зношене майно не підлягає страхуванню. При переході майна до іншого страхувальника дія страхування не припиняється. Воно втрачає силу тільки при загибелі застрахованого майна.

6. Нормування страхового забезпечення за обов'язковим страхуванням. З метою спрощення страхової оцінки і порядку виплати страхового відшкодування встановлюються норми страхового забезпеченняу відсотках від страхової оцінки або в гривнях на один об'єкт.

За обов'язковим особистим страхуванням у повному обсязі діють принципи суцільного охоплення, автоматичності, нормування страхового забезпечення. Проте воно має суворо обумовлений термін і цілком залежить від сплати страхового внеску (наприклад, за обов'язковим страхуванням пасажирів).

Добровільна участь у виборі страховика повною мірою притаманна лише для страхувальників. Страховик не має права відмовлятися від страхування об'єкта, якщо волевиявлення страхувальника не суперечить умовам страхування. Даний принцип гарантує укладання договору страхування за першою (навіть усною) вимогою страхувальника.

В Україні існують 33 види обов'язкового страхування. Їх перелік визначений у статті 7 Закону України «Про страхування», а саме:

· медичне страхування;

· особисте страхування спортсменів вищих категорій;

· страхування життя і здоров’я спеціалістів ветеринарної медицини;

· особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;

· авіаційне страхування цивільної авіації, тощо.

В залежності від того хто виступає страхувальником обов’язкове страхування поділяється на державне і не державне.


Слід відмітити, що на сьогодні в Франції існує 90 видів обов’язкового страхування, в Бельгії -50, в Греції – 1, в Російській Федерації існує 32 види обов’язкового страхування, в т. ч. - 22 види державного. В Україні державна форма обов’язкового страхування із Закону „Про страхування” вилучена (напередодні існувало 16 видів).

Порядок і правила здійснення обов’язкових видів страхування установлює КМУ, а саме: форми типового договору, умови отримання ліцензій, розміри страхових сум, максимальні розміри страхових тарифів або методики їх розрахунків, тощо.

Добровільна форма страхування побудована на дотриманні таких принципів.

Добровільне страхування діє як в силу закону, так і на добровільних засадах. Закон визначає об'єкти добровільного страхування і загальні умови страхування, які регулюються правилами страхування, розробленими страховиком.

Вибіркове охоплення добровільним страхуванням пов'язане із тим, що не всі страхувальники виявляють бажання брати в ньому участь. Крім того, за умовами страхування діють обмеження для укладаннядоговорів.

Добровільне страхування завжди обмежене терміном страхування. При цьому початок і закінчення терміна обумовлюються в договорі якщо страховий випадок відбувся в період страхування. Безперервність добровільного страхування можна забезпечити лише шляхом повторного переукладання договорів на новий термін.

Добровільне страхування діє тільки при сплаті разового або періодичних страхових внесків. Вступ у дію договору добровільного страхування обумовлений сплатою разового або першого страхового внеску

Несплата чергового внеску по страхуванню спричиняє припинення дії договору.

Страхове забезпечення з добровільного страхування залежить від бажання страхувальника. При майновому страхуванні страхувальник може визначати розмір страхової суми у межах страхової оцінки майна. За особистомим страхуванням страхова сума відповідно до договору встановлюється за угодою сторін.

Для добровільних видів страхування компанії самостійно розробляють правили страхування, страхові тарифи, котрі погоджуються з органом нагляду за страховою діяльністю. Законом України „ Про страхування” ст. 6 установлено 22 види добровільного страхування, а саме:

· страхування життя;

· страхування від нещасних випадків;

· медичне страхування (безперервне страхування здоров’я);

· страхування здоров’я на випадок хвороби;

· страхування залізничного транспорту, тощо.

Зазначимо, що окремі види страхування можуть проводитись як в обов'язковій, так і в добровільній формах. Оптимальне поєднання обов'язкового і добровільного страхування дозволяє сформувати таку систему страхування, яка забезпечує універсальний обсяг страхового захисту.

Міжнародне право i право більшості держав світу пов'язують впровадження окремих видів обов'язкового страхування з необхідністю захисту iнтeрeciв тpeтix ociб у разі, коли їм завдано шкоди. Тому обов'язкова форма страхування найбільш поширена у страхуванні відповідальності, а конкретніше — у страхуванні відповідальності власників джерел підвищеної небезпеки. А особисте i майнове страхування проявляється, як правило, у добровільній формі.

Обов'язкове
1 Встановлюється законом або витікає із міжнародних угод та договорів.
2 Суцільне охоплення об'єктів страхування, зазначених у законі.
3 Безстроковість дії страхування.
4. Автоматичність дії страхування.
5 Діє незалежно від сплати страхових платежів
6. Нормоване страхове забезпечення.


Добровільне
1. Встановлюється на договірних засадах за згодою страховика і страхувальника.
2. Вибіркове охоплення об'єктів страхування.
3. Термін страхування обмежується в часі відповідно до договору.
4. Діє лише на основі заяви страхувальника (усної або письмової).
5. Діє тільки при внесенні страхових платежів.
6. Ненормоване страхове забезпечення (за згодою сторін).


Чинні в даний час умови всіх видів страхування вироблені багаторічною практикою його проведення з урахуванням досвіду закордонних країн. Вони постійно удосконалюються з метою більш повного задоволення інтересів страхувальника. Розвиток страхового ринку і конкуренції між страховиками створюють сприятливий ґрунт для подальшого поліпшення умов страхування




Матеріали сайту призначені виключно для ознайомлення і не можуть бути використані в інших цілях.