Головна Страхове законодавство Статті про страхування
promo

Класифікація ризиків та їхня оцінка

Різноманітність ризиків, які присутні в повсякденному житті та різних сферах економіки, теж вимагають їхньої видової класифікації, яка існує в усіх галузях знань.

Критерії, за якими можна класифікувати ризики, вельми різні, але в сукупності вони дають змогу уявити ризик як багатоаспектне явище й охарактеризувати його з точки зору виникнення, місця, величини та особливостей прояву.

Ризики класифікують на певні види залежно від таких основних критеріїв:
1) причини;
2) об'єкта;
3)величини;
4) наслідку;
5) можливостей настання;
6) можливостей страхування та інши.

Згідно з критерієм причини ризики поділяють на природні (злива, ураган, буря, снігопад, землетрус, град, циклон, виверження вулканів, посухи) та антропогенні (пожежі, вибухи, аварії, нещасні випадки, катастрофи).

Гірка статистика
У Туреччині щорічно виникає близько тисячі землетрусів, у Криму – до 40. Катастрофічний землетрус 1927 р. зруйнував Ялту. Дві повені в Зкарпатті у !998 та 2000 рр. Були зумовлені 13 причинами з яких 5 було природними та 8 – антропогеними.


Згідно з критерієм об'єкта ризики поділяються на майнові та особові:

Майнові ризики, які виявляються на майнових об'єктах і майнових інтересах власників певних видів майна.

Особові ризики, що притаманні особам і мають фізичне, фізіологічне та соціальне походження.

Згідно з критерієм величини збитків ризики поділяють по двум варіантам: загальним та тим що використовують в своїй прпктиці страховики.

Перший (загальний) варіант поділяє ризики за розмірами збитків на:

· на незнначні (малі);


· середні;

· великі;

· катастрофічні.


Таким чином. класифікація ризиків залежно від ймовірності настання більших чи менших матеріальних втрат, які можуть виникнути у кожному конкретному випадку, поділяє ризики за розміром – кількісним параметром.

Малі та середні означають такі, що призводять до невеликих за розміром збитків і найчастіше зутрічаються при страхування майна громадян та малих та середніх підприємств.

Великі ризики - це такі, які завдають великих збитків, які значно перевищують середній рівень збитків від порівняних, тобто однакових за походженням. Іноді під великими ризиками розуміють ризики, сума виплат за якими в результаті настання страхового випадку може бути значна стосовно фондів страховика. До таких ризиків належать: ризики повітряні, транспортні, майнові, що виявляються на великих підприємствах, ризики загальної відповідальності, ризики кредиту й застави.

Особливості великих ризиків:

· виявляються з більшою закономірністю;

· піддаються точнішому передбаченню та розрахунку;

· менш відчутні економічно, ніж катастрофічні



Катастрофічні ризики - явища природи або людської діяльності, які можуть зумовити чисельні кумульовані окремі ризики ( „ефект доміно” ) та призвести до значних майнових і особистих збитків у особливо великих розмірах.

Причинами катастрофічних ризиків, як правило, є:

• трагічні прояви природних катаклізмів (землетруси, циклони, виверження вулканів, повені, ураганні вітри, смерчі та інші стихійні явища);

• різні види людської діяльності - винахідницька, політична, економічна (наприклад, аварії на енергоблоці АЕС).

Катастрофічні ризики поділяються на ендемічні, що виникають під впливом метеорологічних факторів та умов, і ризики, які виникають через якість землі (наприклад, ерозія ґрунту). Особливу групу в цій класифікації становлять ризики, які пов'язані з перетворюючою діяльністю людини.


ПРОЦЕСИ

що призводять до загибелі людей
що переважно не викликають загибелі людей

· повені

· ураганні вітри та смерчі

· зсуви та обвали ґрунту

· землетрус

· лавина

· сель
· ерозія площинна та яружна

· підтоплення територій

· просідання ґрунтових порід

· льодоутворення

· карсит і т.п.


Особливості катастрофічних ризиків:

· великомасштабність негативних наслідків

· охоплюють велику кількість застрахованих об'єктів;

· неможливість їхнього передбачення (невизначеність у часі настання) та розрахунку;

· збільшення негативних наслідків від однієї події (при збігу в часі та просторі великої кількості окремих незначних подій).

Стихійні явища - природні явища, що проявляються як могутні руйнівні сили і не підкоряються впливу людини - можуть стати причиною стихійного лиха, яке характеризуються неоднозначністю наслідків, призводить до людських жертв і наносить значні матеріальні збитки.

Якщо великі ризики кваліфікуються як одиничні, незалежні один від одного, розсіяні в просторі та часі, то при стихійних лихах спостерігається кумулятивний ефект. Основною характеристикою цих подій є значна акумуляція випадків нанесення збитків (великих, середніх і незначних), які породжені однією природною катастрофою. (Підтвердженням цього були бурі, що сталися одна за одною в Європі на початку 1990 р. і призвели до збитків на загальну суму у 60 млрд. франків).

Зарубіжний досвід.

Страхування майна від природних лих у Франції здійснюється від усіх природних катастроф: повеней, землетрусів, обвалів тощо. Усі клієнти сплачують однакову премію. Збитки відшкодовуються таким чином: після того, як виникла природна катастрофа, збитки від якої підлягають відшкодуванню, постраждалі не пізніше десяти діб зобов'язані подати заяву про виплату, а страхові компанії не пізніше трьох місяців повинні виплатити повну вартість збитків, завданих приватному майну. Аналогічне страхування є тільки в Данії та Іспанії.

Згідно другого варіанту ризики поділяються на великі та масові. Цей поділ зроблений Європейським страховим комітетом. Мета цьго поділу уніфікувати розмір збитків згідно страхового обслуговування.

До великих відносяться ризики, котрі виникають в найбільш ризикогених галузях господарської діяльності – на наземному та повітряному транспорті, при страхуванні загальної відповідальності та страхуванні майна на великих підприємствах.

До масових відносяться ризики менше за розмірами, але котрі охоплюють значну кількість об’єктів або значні території. (Страхування від нещасних випадків, страхування майна на малих та середніх підприємствах, тощо).

Згідно з критерієм наслідків ризики поділяють на чисті та спекулятивні.

Чистий ризик означає потенційну можливість зазнати збитку; тобто наслідок завжди альтернативний - збитки або їхня відсутність.

Спекулятивний - потенційну можливість як придбати (одержати прибуток), так і втратити - зазнати збитку. Як правило, страхуються від чистого ризику.

Ризики згідно з договором страхування, можна поділити на страхові - включені в договір страхування, тобто охоплені страхуванням, і нестрахові - не включені в договір страхування, що не беруться на страхування, а відтак - не покриваються ним

Ризики, які можна застрахувати, складають обсяг страхової відповідальності страховика. Необхідно пам'ятати, що є певні критерії, які дають змогу визначити ризик як страховий (ризик можливий; має випадковий характер; настання страхового випадку не залежить від волі страхувальника або іншої зацікавленої особи; настання страхової події невідоме в часі й у просторі тощо.)

Слід відмітити, що поділ ризиків на страхові та нестрахові -- наріжний камінь страхової справи. На сьогодні в Україні беруться на страхування тількі 10% всіх можливих для страхування ризиків, а в країнах ЄС 90-95%.

При класифікації за суб’єктами, які підпадають під вплив ризиків, виділяють ризики для:

· людства в цілому;

· окремих регонів, країни;

· соціальних груп, окремих індивідів;

· економічної, політичної, соціальної та інших систем;

· галузей господартсва;

· господарюючих субєктів.

У загальній класифікації ризиків залежно від сфери діяльності людини, можна виділити:

· політичні

· екологічні

· транспортні (авіаційні, морські та ін.)

· технічні інші ризики.

Політичні ризики - ті, що пов'язані із протиправними діями з точки зору норм міжнародного права, заходами чи акціями урядів іноземних держав стосовно суверенної держави, підприємців або громадян цієї держави. Політичні ризики, як правило, не страхуються, що пов'язано із:

· наявністю кумулятивного ефекту

· складністю, щодо- знаходження придатного варіанту страхування та- встановлення об'єктивних тарифів.

Однак через систему застережень або особливих умов договору страхування вони можуть бути включені до обсягу відповідальності страховика. Наприклад, у Франції за законом держава несе відповідальність за збитки, що сталися внаслідок політичних ризиків.

Ризик війни не передбачається таким договором страхування.

Екологічні ризики пов'язані із забрудненням довкілля і зумовлені перетворюючою діяльністю людини .

Транспортні ризики поділяються на ризики карго й каско. Ризики каско стосуються страхування будь-яких видів транспорту (повітряного, морського, річкових суден, залізничного рухомого складу й автомобілів під час руху, стоянки та ремонту). Ризики карго передбачають страхування вантажів, що перевозяться усіма видами транспортних засобів.

Технічні ризики проявляються як аварії внаслідок раптового виходу зі строю машин та обладнання або збою в технології виробництва. Ці ризики мають універсальний характер, тобто захищають об'єкт від багатьох причин збитку: помилок управління, монтажу, порушення технології, недбалості в роботі тощо, які призводять до передчасних відмовлень, виходу з ладу машин та обладнання. Технічні ризики можуть нанести збитки майну, життю, здоров'ю людей та фінансовим інтересам підприємств.

Статистична довідка.

Людськими помилками зумовлено 45% екстремальних ситуацій на атомних електростанціях, 60% при авіакатастрофах і 80% при катастрофах на морі.

Найбільш імовірними є аварії великих технологічних систем, що пов'язано зі збільшенням їх кількості, складності, ростом потужності агрегатів.

У свою чергу, технічні ризики залежно від складу основних та оборотних фондів поділяють на:

· промислові ризики (машини та обладнання);

· будівельно-монтажні (будівлі, споруди, передавальні пристрої);

· електротехнічні ризики (прилади, обчислювальна техніка, засоби зв'язку).

При класифікації ризиків за ознакою, що хто виступає як носій ризику, виділяють:

В окрему групу слід виділити спеціальні або унікальні ризики -ті, які рідко зустрічаються і мають, як правило, високу вартість (наприклад, страхування особливо цінних вантажів - дорогоцінних металів, коштовного каміння, творів мистецтва, готівки). Статистика страхових випадків за такими ризиками практично відсутня, що ускладнює їх страхування. Зміст спеціальних ризиків зазначається в особливих умовах договору страхування і може бути включений в обсяг відповідальності страховика.

Вітчизняний досвід.

Акціонерна страхова компанія "Бусін" перша серед країн СНД застрахувала унікальний ризик цивільну відповідальність Державного підприємства з обслуговування повітряного руху. Страхується помилка диспетчера в результаті так званого зведення літаків у місці перетину повітряних трас.

За обсягом відповідальності страховика ризики поділяються на індивідуальні та універсальні. (Наприклад, індивідуальний - ризик при страхуванні шедеврів живопису під час перевезення та експозиції; універсальний - це крадіжка; він входить до обсягу відповідальності страховика за більшістю договорів майнового страхування).

Не тільки страхові компанії, а й потенційні страхувальники повинні бути обізнані щодо джерел, форм прояву та обсягів можливих ризиків для того, щоб своєчасно укласти договір страхування і запобігти негативним наслідкам реалізації страхових ризиків.

Страхові ризики можна поділити на статистичні та гіпотетичні. До перших відносяться такі, можливість реалізації яких визначається методами математичної статистики й теорії ймовірностей (так звані "масові ризики"). До других - решта (специфічні, унікальні та ін.).

Ризики, які підлягають страхуванню, повині мати кількісну оцінку.

Дати найточнішу кількісну оцінку невизначених величин можна, обчисливши ймовірність їх появи. Ця ймовірність має ту характерну особливість, що вона одночасно як два необхідні компоненти загальної оцінки враховує такі взаємо доповняльні випадковості:

1) частоту настання події щодо місця та часу;

2) розмір збитку, тобто абсолютну величину від'ємного відхилення фактичного результату від очікуваного.

Отже, показник ризику за своїм змістом — це не лише ймовірність появи непевної (випадкової) події, а й імовірність настання негативного результату.

Залежно від наявних можливостей розрахункової бази, а також характеру випадкових явищ визначаються ймовірності кількох типів:

а) імовірність математична (апріорна);

б) імовірність статистична (апостеріорна);

в) імовірність експертна (естиматична).

Математична ймовірність = це відношення кількості ситуацій, при яких випадок настав до кількості ситуацій, при яких можлива поява такого випадку за умови, що усі випадки взаємонезалежні і мають однакову ймовірність настання

Статистична ймовірність = відносна частота появи випадку певного виду в сукупності усіх можливих випадків. Ґрунтується на законі великих чисел

Експертна ймовірність = об'єктивні факти + знання + суб'єктивні відчуття експертами реальної ситуації.

Статистична частота настання події розраховується як відношення числа страхових випадків до кількості договорів страхування або кількості застрахованих об'єктів за певним видом страхування.

Згідно закону великих чисел при великому обсязі статистичного матеріалу частота події як може ближче наближається до значення своєї ймовірності.

Слід відмітити, що до практика страхування визначили верхню межу імовірності настання страхової події перевищення якої робить страхування невигідним, недоцільним. В переважній більшості страхуються ризики з імовірністю настання 0,01- 10%. Ризики з імовірністю настання 16-18% страхуються спеціалізованими кептивними компаніями. Ризики з імовірністю настання більше 20% взагалі не беруться до страхування.

Таким чином, прояв різноманітних ризиків у всіх сферах суспільно економічного життя зумовило їх класифікувати та поділити на ризики які можливо страхувати, а які ні. В подальшому визначити кількісні ознаки ризикових подій та верхню границю величини імовірності їх настання, при який страхова діяльність може отримувати прибуток тобто має зиск.




Матеріали сайту призначені виключно для ознайомлення і не можуть бути використані в інших цілях.