Головна Страхове законодавство Статті про страхування
promo

Страхові організації за правовою формою

В Україні, як і в більшості інших держав, основу страхової системи становлять страхові компанії у вигляді акціонерних товариств, які є компаніями, що створюються та діють зі статутним капіталом, поділеним на певну кількість часток - акцій однакової вартості. Оплачена акція дає право її власникові на участь в управлінні товариством і отриманні частини прибутку у формі дивідендів.

На вітчизняному страховому ринку існує дві форми акціонерних страхових компаній:

§ закриті акціонерні страхові компанії, акції яких розповсюджуються серед засновників.

§ відкриті акціонерні страхові товариства, акції яких вільно продаються та купуються.

В Україні переважають акціонерні товариства відкритого типу, що пояснюється такими чинниками:

Іншою формою організації страхових компаній є товариства з додатковою відповідальністю - один з видів господарських товариств, статутний фонд яких поділено на частки, визначені статутними документами. Учасники такого товариства відповідають за його зобов'язаннями своїми внесками в статутний фонд, а у випадку, коли цих сум недостатньо - додатково майном, що їм належить в однакових для усіх учасників розмірах, кратних внескам кожного учасника. Максимальний розмір відповідальності учасників передбачається в статутних документах.

Товариство з повною відповідальністю є об'єднанням кількох осіб, які особисто беруть участь у справах товариства, і кожен з них несе повну відповідальність згідно із зобов'язаннями товариства не тільки вкладеним капіталом, а й усім своїм майном.

Командитне товариство передбачає об'єднання кількох осіб для здійснення підприємницької діяльності, в якій одні учасники (повні товариші) несуть відповідальність згідно із зобов'язаннями товариства як своїм вкладом, так і усім своїм майном, а інші (командисти або вкладники) відповідають тільки своїм вкладом.


Серед вітчизняних страхових компаній можна виокремити такі, що створюються потужними виробничими підприємствами, корпораціями або фінансово-промисловими групами для обслуговування власних потреб - кептивні страхові компанії. Сфера їхньої діяльності обмежується, як правило, інтересами засновників. На українському страховому ринку таких страхових компаній більшість. Це можна пояснити привабливістю роботи на ізольованому сегменті ринку і можливістю уникнути конкурентної боротьби з іншими страховиками. Наприклад, страхова компанія "Інтерполіс", маючи серед засновників Державну адміністрацію залізничного транспорту України, яка володіє контрольним пакетом акцій, обслуговує близько 45% договорів страхування від нещасних випадків у пасажирських поїздах.

Історичний факт.

Перші кептивні страхові компанії з'явилися в США у 70-ті рр. Це страхові товариства, в утворенні яких беруть участь одне або кілька споріднених підприємств, зацікавлених в організації самозахисту від спеціальних, властивих лише їм ризиків. Характерна особливість їх полягала в тому, що підприємство, яке створило товариство із самострахування, у правовому відношенні займало становище товариства-матері, а створене ставало дочірнім. Цей специфічний характер субординації став причиною того, що таке товариство почало іменуватися англомовним поняттям "сарtives", що у перекладі означає "залежний". Пізніше воно стало називним страховим терміном і його почали вживати в міжнародному спілкуванні.

Приклади такої організації страхової діяльності мають місце практично на усіх страхових ринках світу. Нині на світовому страховому ринку працює понад три тисячі кептивних компаній, які мають у своєму розпорядженні 23...24 млрд доларів акумульованих коштів.

Переваги організації кептиву полягають у великій потенційній місткості значного сегмента страхового ринку, який обслуговується корпоративним страховиком. Проте проникнення конкуруючих страхових компаній до цього сегмента ринку майже неможливе. Кептиви перекривають доступ до цієї сфери конкурентним страховикам.

Діяльність кептиву безпосередньо пов'язана з комерційними банками, пенсійними та інвестиційними фондами, іншими фінансово-кредитними інститутами, які функціонують у системі багатопрофільних концернів або фінансово-промислових груп. Ці фінансові або банківські структури, як правило, виступають засновниками кептиву. Через систему участі (обмін акцій) відбувається взаємне проникнення та здійснюється взаємний вплив на фінансову політику, тактику й ділову стратегію між кептивом і фінансовими та банківськими структурами. Крім очевидних ринкових переваг, галузевим компаніям властивий істотний недолік - однорідний склад страхового портфеля, що негативно впливає на фінансову стійкість страховика.

Однією з форм організації страхового захисту є товариства взаємного страхування (ТВС), які створюються на основі централізації засобів шляхом пайової участі його членів. Особливістю є те, що учасники ТВС одночасно виступають і як страховики, і як і страхувальники.

Причини виникнення ТВС:

· відсутність пропозиції того чи іншого виду страхових послуг;

· висока вартість страхування в страхових компаніях;

· бажання здійснювати страхові операції.

Основна суть ТВС та його головний принцип - солідарна відповідальність кожного перед кожним у межах товариства.

Протягом фінансового року ТВС проводить поточні страхові виплати і на звітну дату визначає величину страхових резервів як за окремими видами страхування, так і загалом за усіма видами діяльності, а також проводить розрахунок платоспроможності товариства.

Якщо за звітний період фактичні виплати страхових сум і страхових відшкодувань порушують його розрахункову платоспроможність з урахуванням надходжень коштів від інвестиційної діяльності товариства, то учасники вносять у статутний фонд додаткові кошти пропорційно розміру страхових сум, на які було застраховано їхні майнові інтереси, з тим, щоб відновити порушену платоспроможність.

Прибуток, отриманий в результаті інвестиційної діяльності, підлягає розподілу: з чистого прибутку частина коштів надходить до резервного фонду для підтримання платоспроможності товариства відповідно до взятих ним обов'язків зі страхування його учасників, а частина, яка залишається, розподіляється в інші фонди згідно зі статутом.

У наші дні ТВС у своєму класичному «чистому» вигляді зустрічаються нечасто.

Предмет діяльності ТВС більш широкий та містить не тільки страхування, а й фінансову підтримку його членів через інвестування коштів, пільгове кредитування, і, як результат, зумовлює отримання додаткового прибутку.

Страхові резерви ТВС є власністю товариства та, відповідно, власністю його учасників, тому що вони сформовані за рахунок статутного фонду та чистого прибутку. ТВС створює резервний фонд для забезпечення своїх зобов'язань та покриття можливих збитків за його операціями в розмірі не менше 15% статутного фонду. Щорічні відрахування в резервний фонд від суми чистого прибутку становлять не менше 5%.

Діяльність товариств взаємного страхування у ринковій економіці України є однією з перспективних організаційних форм комплексного соціального захисту господарюючих суб'єктів країни та її громадян, формою соціального й економічного партнерства між ними, яка з часом може набути помітного розвитку, наприклад, у сільському господарстві, малому промисловому та торговельному бізнесі, страхуванні життя.




Матеріали сайту призначені виключно для ознайомлення і не можуть бути використані в інших цілях.