Головна Страхове законодавство Статті про страхування
promo

Організаціні структури страхових компаній

Здійснення страхової діяльності та використання усіх видів ресурсів можливе при наявності організаційної структури і застосуванні відповідних методів управління. "Під структурою компанії розуміють насамперед зв'язки що існують між різними частинами організації для досягнення її мети". Розрізняють територіальну (зовнішню) і управлінську (внутрішню) структуру страхової компанії. Територіально страхові компанії складаються з правління (дирекції), котре часто називають "центральним офісом", та відокремлених підрозділів – філій та представництв, які можуть знаходитись як в тому ж населеному пункті, що і центральний офіс, так і в інших населених пунктах. Частина страховиків відокремлених підрозділів не має і в такому випадку центральний офіс одночасно є виробничою одиницею, в котрій укладаються договори страхування і обслуговуються застраховані особи.

Територіальні структури можуть бути дво-, три- і чотирирівневими. Переважно українські страховики застосовують дво- і трирівневі територіальні структури.

При дворівневій структурі усі відокремлені підрозділи мають однаковий статус, переважно статус філіалу, і підпорядковуються відділу чи департаменту роботи з регіональною мережею центрального офісу (правління) (рисунок 3).

Така структура є найпростішою і при невеликій кількості відокремлених підрозділів є достатньо ефективною. Проте з ростом кількості відокремлених підрозділів їй важко забезпечити ефективне управління, і в таких випадках переважно переходять на трирівневу територіальну систему. В ній існує проміжна ланка між правлінням і філіалами. В українській термінології її найчастіше називають регіональною дирекцією, в європейській – регіональним центром або окружним відділом. Цьому проміжному органу підпорядковуються філіали і представництва на території 1-2-3 адміністративних одиниць, переважно областей.



Така структура зменшує навантаження на правління компанії, але вимагає передачі регіональним центрам певних повноважень, тобто чіткого розмежування прав і обов'язків між ланками системи і налагодження якісного обміну інформацією між ними та правлінням компанії.

Чотирирівнева система управління існує-в найбільш структурованій страховій компанії України – НАСК ''Оранта", а трирівневі – у великих і середніх компаніях. Більшість українських страховиків має незначну регіональну мережу і тому застосовує дворівневу систему управління.

В Україні досить багато компаній, котрі взагалі не мають регіональної мережі. У них, по суті справи, існує однорівнева управлінська структура.

Внутрішні структури страхових компаній відокремлять за такими принципами:
- За принципом підпорядкованості ( лінійну, функціональну та лінійно-штабну);
- За принципом технологічності ( трацидійну та маркетингову)рис 5.3.3.

Принцип лінійності означає, що вищій керівник наділяється правом давати розпорядження підлеглим з усіх питань, що випливають з їхньої діяльності.

Принцип функціонального підпорядкування означає право давати розпорядження щодо виконання конкретних функцій, незалежно від того хто їх виконує. Носій функцій може отримувати вказівки від кількох керівників відділів чи інших функціональних підрозділів і повинен звітуватись перед ними про виконання ціх функціональних робіт.

Принцип лінійно – штабного підпорядкування означає наявність „мозкових центрів”, штабів, які виконують консультаційні функції у процесі стратегічного планування, підготовки рішень з інших найважливіших питань роботи компанії. Слід відмітити що страхові компанії в залежності від міста підрозділів в ієрархії управління використовують всі три принципи підпорядкованості.

Традиційна організаційна структура страхової компанії переважно будується за принципом функціональності і передбачає існування двох основних виробничих підрозділів – розвитку страхування та визначення збитків, а також 2-3 допоміжних підрозділів у вигляді фінансово-облікових та обслуговуючих служб.

Організаційні структури з маркетинговим управлінням приділяють більш уваги до потреб клієнта і передбачають наявність відділу чи департаменту маркетингу, якому підпорядковуються відділи з розвитку страхування рис 5.3.5. Такі розвинені системи зорієнтовані на потреби клієнта страхових послуг і загальна їх назва управління відносин з клієнтами ( Сustomer Relationships Management, скорочено CRM). Для обслуговування клієнта вони, як правило, мають „контактні центри”( управління розвитку, Управління андеррайтингу та управління з ліквідації збитків).

Слід відназначитьи що в умовах ринкової економіки страхові організації будь-яких форм власності самостійно визначають свою організаційну структуру, технологію продажу страхових продуктів, порядок оплати та стимулювання праці робітників залежно від здійснюваних видів страхування, фінансових можливостей, складу трудових ресурсів тощо.

Зарубіжний досвід.
У Великобританії та інших країнах Західної Європи відбувається велике скорочення персоналу, у тому числі управлінського, внаслідок закриття страховими компаніями філій і переходу на обслуговування страхувальників з центрального офісу за допомогою електронного зв'язку та комп'ютерів.

Організаційні структури з маркетинговим управлінням передбачають наявність відділу чи департаменту маркетингу, якому переважно підпорядковуються відділи з розвитку страхування. Це найпростіша структура з маркетинговим управлінням.

Зарубіжні страхові компанії, а останнім часом і українські, застосовують складні організаційні структури з маркетинговим управлінням. Враховуючи, що маркетинг зорієнтований на попит споживача продукції, такі системи обов’язково орієнтовані на потреби клієнта страхових послуг. Загальна їх назва – управління відносин з клієнтами (Customer Relationships Management, скорочено CRM) і реалізуються такі системи по-різному.




Матеріали сайту призначені виключно для ознайомлення і не можуть бути використані в інших цілях.