Головна Страхове законодавство Статті про страхування
promo

Страхування життя

Закон України „Про страхування” визначає страхування життя як вид особового страхування, який передбачає обов’язок страховика здійснити виплату у разі смерті застрахованої особи до закінчення дії договору страхування та ( або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку. Умови договору страхування життя можуть також передбачати обов’язок страховика здійснити страхову виплату у разі нещасного випадку та хвороби застрахованої особи, тощо.

Суб’єктами страхування життя є : страховики, страхувальники, застраховані особи та вигодубовачі ( в разі смерті застрахованої особи).

Страхувальниками можуть бути дієздатні фізичні особи або юридичні особи, застрахованими – фізичні особи з обмеженням або без обмеження віку. Страхувальниками неповнолітніх є батьки, родичи, опікуни або юридичні особи.

Вигодобувачами страхових сум, в разі смерті застрахованої особи, можуть бути одна або кілька фізичних , юридичних осіб.

Страхові суми встановлюються за згодою сторін. Переважно компанії встановлюють мінімальні та максимальні розміри страхових сум.

Страхові тарифи встановлюються в грошових одиницях на 1000 одиниць страхової суми. Розмір тарифу залежить від статті, віку, ризиковасті професії та терміну страхування застрахованої особи.

Основними видами страхування життя є такі ( Рис.7.5.2.):
§ Страхування капіталів ( на випадок смерті; на дожиття, змішані види);
§ Страхування рент(ануїтетів) –купівля житла, отримання освіти, пенсійне страхування.

Страхування життя здійснюється тільки у добровільній формі.

Різниця між страхуванням капіталів і страхування рент ( ануїтетів) полягає у способі виплати страхових сум. При страхуванні капіталів виплата здійснюється одноразово, при страхуванні рент ( ануїтетів) багаторазово, страхова сума виплачується протягом певного періоду.


На сьогодні дають таке трактування ренти. Рента – послідовні періодичні виплати ( в перекладах з англійської мови вживається слово ануїтет). Рента страхова (annyitety) – регулярний дохід страхувальника, пов’язаний з отриманням по життєвої або тимчасової пенсії ( ренти) за рахунок попередньо внесених до страхового фо6нду грошових коштів.


При страхуванні життя на випадок смерті передбачається лише ризик смерті застрахованої особи. Страхову суму отримує вигодо набувач.

При страхуванні на дожиття теж передбачається лише один ризик – дожиття застрахованої особи до закінчення дії договору страхування або до віку визначеному договором страхування.

При змішаному страхуванні життя, в одному договорі встановлюється два і більше видів страхової відповідальності на випадок настання таких страхових подій:
• дожиття застрахованого до закінчення строку страхування;
• втрати страхувальником здоров'я від нещасного випадку;
• смерті застрахованого.

Договори змішаного страхування життя довгострокові і можуть укладатися на 3, 5, 10, 15 і 20 років. На страхування приймалися особи віком від 16 років до того віку, який вважається середньою тривалістю життя. Договори страхування не укладалися з непрацюючими Інвалідами І групи.

Дія договору страхування починалася з того дня, коли страхувальник сплатив перший внесок готівкою або з дня надходження страхового внеску на розрахунковий рахунок страхової компанії.

За способом нагромадження страхування життя ділиться на захисне ( нема нагромаджування страхової суми за окремим страхувальником, договором страхування) і нагромаджувальне, де таке нагромадження існує. При захисному страхуванні життя відсутній ризик „дожиття” і тому нагромадження коштів за окремим договором страхування не відбувається. При нагромаджувальному страхуванні обов’язково наявність ризику „дожиття”, де нагромаджування відбувається за рахунок двох складових: регулярних внесків (премій) та інвестиційного доходу з нето-частини страхових внесків.

Організаційні схеми добровільного страхування життя бувають 2 –х або триелементними. Двохелементна схема - коли страхувальник і застрахований одна і таж особа. До додаткових елементів організаційних схем страхування життя слід добавити вигодонабувачів страхових сум, якщо застрахована особа померла.

Економічний механізм страхування життя значно відрізняється механізму ризикового страхування і враховує такі особливості:
§ Страхові резерви за окремими договорами
§ Ризики ( смерть, дожиття до визначеного віку або закінчення дії договору);
§ Термін дії договорів страхування складає від 3 до 20 років;
§ Кожен застрахований отримує страхову виплату;
§ Інвестиційний дохід впливає на розмір страхової суми та страхових внесків;
§ Прибуток страховика із страхування життя формується за рахунок двох джерел: навантаження до тарифу –нето та інвестиційного доходу.

Страхувальник має право збільшити або зменшити страхову суму, а також припинити дію договору страхування та отримати викупну суму.

При страхуванні капіталів нагромаджені суми виплачуються одноразово.

Як правило в страхуванні капіталів присутні два основних ризику та 2-4 додаткових, а саме: смерть застрахованої особи в період дії договору та ризик дожиття застрахованої особи до кінця дії договору

Умови змішаного страхування життя найчастіше передбачають в одному договорі (єдиному полісі) два і більш ризиків, а саме: страхування на випадок дожиття та на випадок смерті та додаткові ризики.

Страховими випадками (ризиками) є такі події:

1. Смерть застрахованого в період дії договору страхування з будь-якої причини, за винятком:
• навмисних дій застрахованого, що призвели до настання страхового випадку;
• смерті внаслідок алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння;
• самогубства;
• військових дій, громадянської війни, страйків;
• впливу ядерного вибуху, радіації, хімічного чи бактеріологічного зараження.

2. Дожиття застрахованого до закінчення терміну дії договору страхування.


За договором змішаного страхування життя розмір внесків встановлюється залежно від строку страхування, страхової суми та віку страхувальника, а за договором страхування дітей він залежить від віку дитини, страхової суми, строку страхування й тривалості сплати внесків.

У країнах Заходу громадяни витрачають у середньому від 5 до 10% свого доходу на страхування життя. Частка довгострокового страхування життя в різних країнах становить від 25 до 60% загального обсягу страхових премій. Зарубіжні страхові компанії при укладенні договору страхування життя пропонують клієнтові заповнити анкету-заяву, де містяться необхідні дані щодо стану здоров'я майбутнього страхувальника, його захворювань у минулому, умов професійної діяльності тощо.

Якщо договір не може бути укладено на загальних засадах, то клієнта буде повідомлено, що йому треба сплатити страхову премію у збільшеному розмірі або про те, що укладення договору неможливе.

Якщо страхова компанія погоджується застрахувати клієнта, вона висилає йому поліс та отримує від нього першу страхову премію.

За угодою сторін договори по змішаному страхуванню життя укладається на будь-яку суму, що залежала від матеріальних можливостей страхувальника.

При дожитті застрахованого до закінчення дії договору страхування страхова компанія виплачувала йому обумовлену в договорі страхову суму.

При втраті страхувальником здоров'я виплата страхової суми залежить від ступеня його втрати. Відсоток втрати здоров'я визначається за спеціальною таблицею, яка розробляється страховою компанією. Повна страхова сума виплачувалася при 100 % - вої втрати загальної працездатності.

У разі смерті застрахованого страхова компанія не несе відповідальності в тих випадках, якщо смерть застрахованої особи є наслідком:
• скоєння умисного злочину;
• керування автотранспортом у стані алкогольного, наркотичного сп'яніння;
• самогубства.

Для одержання страхової суми страхувальник повинен подати до страхової компанії заяву, страховий поліс та квитанцію про сплату останнього внеску, У разі настання смерті страхувальника спадкоємець подає до страхової компанії копію свідоцтва про смерть страхувальника, посвідчення своєї особи або свідоцтво про спадщину.

Слід відмітити, що серед страхування капіталів є так звані універсальні продукти, в котрих нагромадження страхових сум за ризиком дожиття поєднано з частковими виплатами страхової суми на підставі страхових подій „ народження дітей”, „ вступ до шлюбу”, „смерть рідних”, „смерть партнера по шлюбу”, тощо.

Так, при страхуванні дітей страхувальниками є батьки та родичі дитини, які укладають договір страхування і сплачують страхові внески. На страхування приймаються діти віком від дня народження до 15 років. Стан здоров'я дитини при укладенні договору страхування не має значення.

Договором страхування передбачається виплата страхових сум у таких випадках:
• дожиття до закінчення строку страхування;
• смерть застрахованої дитини;
• втрата здоров'я від нещасного випадку.

Розмір страхової суми встановлюється за домовленістю сторін. Розмір страхового внеску залежить від страхової суми та тарифної ставки. Страховий внесок може бути сплачений за один раз, або щомісячно, щоквартально, щорічно готівкою або безготівково.

Максимальний строк страхування дорівнює 18 рокам, якщо вік дитини на момент укладення договору - до 6 місяців. Мінімальний строк дії договору - 3 роки. Застрахована дитина або страхувальник мають право на одержання страхової суми після закінчення строку дії договору або протягом 3 років після його закінчення.

Розмір суми, яку страхова компанія виплачує за наслідки нещасного випадку, визначається з врахуванням ступеня розладу здоров'я.

Відмова у виплаті страхової суми передбачена у таких випадках:
• при отриманні травми застрахованим віком більше 14 років;
• в разі смерті застрахованого віком більше 14 років у зв'язку із скоєнням ним умисного злочину;
• у випадку загибелі при керуванні транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного та токсичного сп'яніння.

Договір страхування до вступу в шлюб може бути укладений з батьками та іншими родичами дитини, а також з опікунами. Крім цього, договір може бути укладений з підприємствами, організаціями, установами.

Договори можуть укладатися щодо дітей віком від дня народження до 15 років на випадок дожиття застрахованого до закінчення строку страхування і вступу у шлюб або досягнення 21 року. Крім цього, договір передбачає відповідальність страховика у випадках настання смерті застрахованого або втрати здоров'я у зв'язку з нещасним випадком.

Страхова сума встановлюється за бажанням страхувальника.

Особливістю цього виду страхування є те, що в разі смерті страхувальника дія договору не припиняється, а він продовжує діяти без подальшої сплати внесків до кінця строку страхування і дає право застрахованому одержати страхову суму на підставі дожиття.




Матеріали сайту призначені виключно для ознайомлення і не можуть бути використані в інших цілях.