Головна Страхове законодавство Статті про страхування
promo

TOP статті

» Виникнення та розвиток страхування
» Класифікація ризиків та їхня оцінка
» Страхові фонди і форми їх організації
» Поняття страхового ризику та його основні характеристик ...
» Особливості функціонування страхових брокерів в Україні
» Управління ризиком
» Резерви страховика, їх види та порядок формування
» Страхування фінансово – кредитних ризиків
» Характеристика світових ринків страхування
» Поняття класифікації страхування та її значення

Страхування транспортних засобів

Транспортний комплекс України складається з залізниць, морських пароплавств, акціонерної компанії «Укррічфлот», десятка авіакомпаній, підприємств автомобільного транспорту (більше 700), десятки тисяч кілометрів трубопроводів. У сфері транспорту зайнято 20% працездатного населення. На нього припадає 30% основних фондів.

Транспортний комплекс відноситься до об’єктів підвищеної небезпеки, тому діяльність його окремих елементів повинна мати страховий захист. Транспортне страхування проводиться як у добровільній так і обов’язковій формі та поділяється на таки види:

§ Страхування авіаційного транспорту;

§ Страхування водного транспорту ( морського та річкового);

§ Страхування наземного транспорту;

§ Страхування вантажів.

До обов’язкових видів страхування відноситься страхування водного та авіаційного транспорту, а страхування наземного транспорту та вантажів здійснюється як правило в добровільній формі.

Об'єктами страхування в кожному з видів, в основному, є транспортні засоби та вантажі, які перевозяться ними.

Страхування транспортних засобів іменується каско, а вантажів - карго страхуванням.

Страхування авіаційного транспорту здійснюється згідно Порядку і правил обов’язкового авіаційного страхування авіації ( Постанова КМУ від 12 жовтня 2003 р.).

Об'єктом авіаційного страхування є майнові інтереси, пов'язані з повною загибеллю судна або пошкодженням окремих його частин, систем та елементів конструкції. Зникнення судна безвісті теж вважається повною загибеллю судна.

Найбільш розповсюдженим видом страхового захисту є страхування від всіх ризиків, яке означає, що страховик відшкодовує збитки від загибелі або пошкодження авіатранспортного засобу внаслідок будь-якої причини під час польоту. При цьому ризик, що страхується, розбивається на етапи:




Така розбивка пов'язана з різними франшизами, які застосовуються на кожному з цих етапів.

Страхова сума не повина бути меншою ніж балансова вартість судна. Страхові тарифи встановлюються, як правило, в межах 6- 10 % страхової суми.

При визначені страхових тарифів з страхування "авіа-каско" враховуються:

§ дані про аварії у страхувальника;

§ технічний рівень обслуговування літаків;

§ кваліфікація та досвід пілотів;

§ характер здійснюваних операцій.

Договори з авіаційного страхування укладаються на будь-який термін або на виконання демонстраційних перельотів, чартерних рейсів тощо.

Збиток визначається на підставі технічного огляду судна після його пошкодження та документів що обґрунтовують затрати на ремонт, а в разі загибелі – акт списання повітряного судна.

Із страхової відповідальності виключаються випадки, що також характерні для всіх видів транспортного страхування. Разом з тим є й специфічні винятки для цього виду транспорту, а саме:

§ використання повітряних об'єктів для виконання робіт, які не передбачені договором страхування або розташовані за межами встановленої території (якщо це не зумовлено надзвичайними обставинами);

§ управління повітряним апаратом особою, яка не має на це прав;

§ перевантаження літака чи гелікоптера пасажирами або вантажем.

До наземного транспорту відносяться автомобільний, залізнодорожний і трубопровідний. Розглянемо особливості страхування найбільш поширеного транспорту - автомобільного.

Так страхування автотранспортних ризиків "в Україні почало впроваджуватись з 1992 р. Серед 10 страхових компаній, які почали здійснювати цей вид страхування, була й Українська страхова компанія "Гарант-АВТО"( з 2007року “Дженералі Гарант”). Зараз її послугами користуються приблизно 700 державних підприємств автотранспорту та більш 2000 структур інших форм власності, приблизно 30% дипломатичних представництв в Україні і більше 1000 торговельних, фінансових, іноземних фірм і СП.

Страхування засобів автомобільного транспорту може здійснюватися від таких страхових ризиків:

• дорожньо – транспортного випадку (ДТВ) (пошкодження транспортного засобу внаслідок ДТВ, втрати транспортного засобу внаслідок ДТВ);

• вогневих ризиків і ризиків стихійних явищ (пошкодження або втрати транспортного засобу внаслідок стихійного лиха (буря, повінь, землетрус, інші аномальні атмосферні та геологічні явища), напад тварин, а також пожежі або вибуху в транспортному засобі);

• противоправних дій третіх осіб (викрадення або пошкодження при спробі викрадення транспортного засобу, навмисних дій третіх осіб).

У разі страхування транспортного засобу за кількома ризиками одночасно страхувальнику може надаватися знижка в розмірі від 10% до 20% страхового платежу.

Страхова сума визначається за згодою сторін і на підставі документів про придбання (довідка-рахунок або інші документи). У разі відсутності таких документів можлива експертна оцінка транспортного засобу. У кожній страховій компанії, яка здійснює цей вид страхування, як правило, є свої фахівці-експерти

На страхування беруться всі марки автомобілів, яким, як правило, не більше 10 років.

У правилах страхування транспортних засобів зазначається, що розмір страхових платежів визначається за тарифними ставками, які залежать від:

§ типу автомобіля, його призначення, умови експлуатації;

§ технічних характеристик;

§ місця зберігання, наявності пристроїв проти викрадення;

§ належності (державному підприємству, іншому суб'єкту господарювання або громадянину на праві індивідуальної власності);

§ стажу водія та інших факторів.

Страхувальникам, які безаварійне експлуатують транспортні засоби при безперервному щорічному страхуванні, може встановлюватися знижка страхового платежу в розмірі 10% за кожен рік безаварійної експлуатації, але не більше 50% загального розміру платежу.

Страхувальник повинен знати, що договір страхування не передбачає страхового покриття при управлінні транспортним засобом у стадії алкогольного чи наркотичного сп'яніння, при скоєні страхувальником карного злочину, тощо.

Страховий збиток при страхуванні транспортних засобів визначається:

§ при крадіжці - за його вартістю з урахуванням зносу на момент настання страхового випадку;

§ при знищенні - за його вартістю з урахуванням зносу за вирахуванням вартості залишків (можливо і знецінених), придатних для подальшого використання;

§ при пошкодженні - за вартістю ремонту у наступному порядку:

o до вартості нових деталей, зменшеної відповідно відсотку зносу, який вказується в договорі страхування, додається вартість ремонтних робіт, далі віднімається вартість залишків, придатних для подальшого використання та переоцінених у відповідності до відсотку зносу і ступеню їх знецінення, що викликані страховим випадком;

o включаються також виграти на рятування транспортного засобу (у тому числі й додатковий збиток, викликаний рятуванням людей) під час страхового випадку, на приведення його в належний вигляд та його транспортування до найближчого ремонтного пункту чи постійного місця проживання (але не дальше найближчого ремонтного пункту);

окремо страховик оплачує вартість робіт по складанню кошторису втрат на ремонт, крім того страховик оплачує збиток втрати товарного виду автотранспортного засобу.

Розглядаючи морське страхування, не можна не звернутися до історичних коренів цього виду.

Морське страхування - один з найбільш, давніх видів страхування, раннє виникнення якого пояснюється, перш, за все тим, що з мореплавством, котре понад усе піддається впливу стихії, пов'язана торгівля. Морські судна та вантажі, що ними перевозилися, мали значні вартості, і, отже, їх загибель або пошкодження завдавали власнику великих збитків. Вважають, що морське страхування існувало ще у період Левантійської імперії (900-700р. до н.е.).

Значне розповсюдження морське страхування набуло в середині XIV ст. в містах Північної та Центральної Італії, які були в той час основними центрами морської торгівлі (Флоренція, Генуя). Саме в Генуї був виданий перший поліс морського страхування, датований 1347р.

Перший англійський закон щодо морського страхування був прийнятий у 1601 р.

Слід відмітити, що морське судноплавство, навіть при сучасних засобах техніки суднобудування та судноводіння, пов'язано з підвищеною небезпекою. У рейсі судно й вантаж може загинути або одержати пошкодження внаслідок шторму, посадки на мілину і т.п. Усі ці випадки є страховими.

Об’єктами морського страхування є:

· судна (обов'язково страхують ті, що знаходяться на ремонті за кордоном; прийнято страхувати також судна, які плавають у районах, перебування в яких пов'язано з ризиком (Антарктика), а також судна, що будуються). Інтерес у страхуванні суден належить тому, хто несе ризик випадкової загибелі або пошкодження судна;

· вантаж (найбільш розповсюджений об'єкт морського страхування). Страховий інтерес у вантажі має будь-яка особа, яка може потерпіти збитки від загибелі або пошкодження вантажу -власник, перевізник;

· фрахт (доходи від фрахту, які отримує судновласник). У фрахті має страховий інтерес перевізник або вантажовласник залежно від того, хто з них може понести збитки (недоотримання доходів);

· відповідальність-правова (цивільна) судновласника або вантажо - перевізника.

Коротко розглянемо страхування суден.

Так обсяг страхового захисту при страхуванні самих суден встановлюється за такими основними умовами відповідальності за:

• повну загибель і пошкодження;

• загибель, включаючи витрати на рятування,

Тарифні ставки визначаються залежно від:

· вартості судна;

· страхової оцінки та страхової суми;

· основних технічних даних судна;

· давності побудови судна та характеру його експлуатації;

· районів і маршрутів плавання;

· кількості суден, заявлених на страхування;

· пори року, тощо.

В цілому тарифні ставки можуть коливатися від 1 до 3% для морських суден і від 0,5 до 2% для річкових суден. Тарифні ставки внаслідок великої кількості видів, типів, класів суден, широкої географії їхньої експлуатації можуть збільшуватися або зменшуватися. Наприклад, за плавання в арктичних водах, де існує льодова небезпека, переважно встановлюється додаткова, так звана екстра-премія.




Матеріали сайту призначені виключно для ознайомлення і не можуть бути використані в інших цілях.