Головна Страхове законодавство Статті про страхування
promo

Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів

Страхування відповідальності власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу (ТЗ), посідає особливе місце серед численних видів страхування відповідальності і є найбільш популярний.

Мета цього виду страхування полягає в одночасному виконанні двох основних завдань:
§ Забезпеченні потерпілим відшкодування збитку, нанесеного власником засобу транспорту під час його експлуатації.
§ Охороні економічних інтересів специфічної групи страхувальників - власників автотранспорту.

Слід зауважити, що у світі давно діє такий вид страхування. Так, в Австрії цей вид страхування введено у 1929 р.; в Англії - у 1930 р., у Німеччині - у 1939 р. В Естонії з 1994 р. відсутність страхового полісу у водія прирівнюється до відсутності посвідчення водія з усіма наслідками - з правом вилучення цього посвідчення від 6 місяців до одного року. Латвія ввела страхові поліси цивільної відповідальності власників транспортних засобів з 1 червня 1997р., аз вересня водії, які продовжували їздити без страхових полісів, повинні були сплачувати штраф. Аналогічний закон був прийнятий у 2002 р. в Російський Федерації.

В Україні Постановою Кабінетом Міністрів № 1175 від 28 вересня 1996 р. було затверджене Положення "Про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів". Але Постановою не передбачалося штрафних санкцій, щодо власників транспортних засобів, які не здійснювали цей вид страхування., тому постанова мала декларативний, а не виконуючий характер. В липні 2003 р. Верховна Рада України прийняла уже проект закон „ Про обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (ОСЦПВВТЗ)в першому читанні.


1 липня 2004 р. цей закон був прийнятий остаточно і вступив в чинність з 1 січня 2005 р., а штрафні санкції за невиконання норм закону вступили в дію - з 1 квітня 2005 р. В 2005р. були прийняти зміни до закону.

Контроль за наявністю чинних договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів під час їх експлуатації на дорожній мережі України здійснюється підрозділами Державтоінспекції МВС України, а при перетинанні державного кордону України – органами Державної прикордонної служби України.

Розглянемо основні положення цього закону.

Суб'єктами цього виду страхування є страхувальники, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро і треті особи, яким заподіяна шкода транспортним засобом внаслідок ДТП.

Страхувальником є власник транспортного засобу - юридична або фізична особа, яка експлуатує транспортний засіб, що належить їй на правах власності, повного господарського відання, оперативного управління або на інших підставах, що не суперечать чинному законодавству (договір оренди, доручення тощо).

Страховиком може бути будь-яка страхова компанія, яка має ліцензію на проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів (ТЗ) та яка є повним або асоційованим членом МТСБУ. Так, станом на 01.03.2005 р. страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів в Україні займалося 75 страхових компаній.

Об'єктом страхування є цивільна відповідальність власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок ДТП.

Страховим випадком є ДТП, яка сталася за участю транспортного засобу страхувальника і внаслідок якої настає його Цивільна відповідальність за шкоду, заподіяну майну, життю та здоров'ю третіх осіб.

Оскільки цей вид страхування здійснюється в обов'язковій формі, розміри страхових платежів визначаються законом. Так законом” Про страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено визначення таких елементів як :

§ базовий тариф ( на 1.01.2006 р. – 291 грн.) ( Німеченна –537 дол. США,, Ірландія –968 дол., Росія – 65 дол.);

§ корегуючи коефіцієнтів;

§ системи „ бонус – малус” ( підвищення - зниження).

Так, розміру платежів складається за спеціальною таблицею (13 категорій) та залежить від:

§ типу машини;

§ Території переважного використання ТЗ;

§ Сфери використання;

§ стажу водія;

§ Кількості зазначених в договорі осіб;

§ Терміну страхування.

Страховик має право зменшувати розмір страхових платежів з метою заохочення власників транспортник засобів, які забезпечать безаварійну експлуатацію своїх транспортних засобів, а також підвищувати його для власників, з вини яких виниклі страхові випадки але не більше ніж 50% розміру страхового платежу в обох випадках. У разі укладення одним страхувальником договорів обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів щодо 30 і більше транспортних засобів на термін 6 місяців і більше, розміри страхових платежів зменшуються на 20%.

Особливу увагу в Положенні звернуто на страхування цивільної відповідальності тих інвалідів і пенсіонерів, котрі особисто керують транспортними засобами. Для них передбачаються певні пільги.

Так, учасники бойових дій, що визначені законом, інваліди І групи, які особисто керують транспортними засобами, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ.

Для пенсіонерів та інвалідів ІІ групи, які особисто керують такими транспортними засобами (з робочим об'ємом двигуна до 2500 куб. см включно), розміри страхових платежів становлять 50 відсотків розміру базового платежу з урахуванням коригуючих коефіцієнтів.

Після сплати страхового платежу страхувальник одержує страховий поліс, який є формою договору. У випадку зміні власника транспортного засобу дія договору розповсюджується на нового власника за умови переоформлення страхового поліса на його ім'я.

Відповідно до Закону укладаються два види договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності:

· внутрішній договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (далі - внутрішній договір страхування);

· договір міжнародного обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (далі - договір міжнародного страхування).

Внутрішні договори страхування діють виключно на території України.

Договори міжнародного страхування діють на території країн, зазначених у таких договорах. Договори міжнародного страхування, які діють на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", посвідчуються відповідним уніфікованим сертифікатом "Зелена картка", що визнається і діє в цих країнах. Під час в'їзду на територію України власник транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, зобов'язаний мати на весь термін перебування такого транспортного засобу на території України сертифікат міжнародного автомобільного страхування "Зелена картка" або внутрішній договір страхування цивільно-правової відповідальності.

Внутрішні договори про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності поділяються на три типи:

I тип. Транспортний засіб один - багато водіїв (таксі, прокат, навчальні цілі);

II тип. Багато транспортних засобів - водій один. Договір укладається тільки з фізичними особами;

III тип. Транспортний засіб один - водій один або кілька.

Ліміт відповідальності страховика

Обов’язковий ліміт відповідальності страховика – це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

Обов’язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого (не більше п’яти лімітів на один договір).

У разі коли загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п'ятикратний ліміт відповідальності страховика, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується.

Обов’язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих, становить 51000 гривень на одного потерпілого.

Зазначені страхові відшкодування виплачуються по кожному страховому випадку, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика,

Слід зауважити, що в окремих західних країнах мінімальний рівень страхових виплат становить десятки тисяч доларів, у деяких – законодавство не встановлює ліміт, тобто визначає норму відшкодування шкоди в повному обсязі (наприклад, Бельгія, Франція, Угорщина та ін.)

Розглянемо особливості механізму виплати страхування цього виду страхування. Виплата страхового відшкодування проводиться в межах ліміту страхової суми, у таких випадках:

• з лікуванням потерпілого;

• з тимчасовою втратою працездатності потерпілого;

• із стійкою втратою працездатності потерпілого;

• із смертю потерпілого.

Визначені витрати пов'язані з лікуванням потерпілого повинні бути підтвердженні документально.

У зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілого відшкодовується не отримані доходи. Так для працюючої особи (за трудовим договором) - не отримана заробітна плата.

У зв’язку із стійкою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються доходи, не отримані потерпілим у результаті стійкої втрати потерпілим працездатності (інвалідності), які не відшкодовуються за рахунок іншого обов’язкового виду страхування. Страхове відшкодування за шкоду, пов’язану із стійкою втратою працездатності, виплачується не рідше одного разу на місяць до відновлення працездатності потерпілого.

За умовами договору або за поданням потерпілого до страховика та за погодженням із страховиком страхове відшкодування може бути виплачене у вигляді одноразової компенсації.

Страхове відшкодування виплачується, якщо смерть потерпілого в результаті дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком такої дорожньо-транспортної пригоди.

У випадку заподіяння шкоди майну третьої особи через ДТП, якщо сторони не дійшли згоди щодо розміру збитків, виплата страхового відшкодування здійснюється на підставі експертизи, яка проводиться, як правило, за рахунок страховика.

До шкоди, яка заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого відносять шкоду пов’язаною:

· з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

· з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

· з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

· з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

· з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров’я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

· з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

При відшкодування збитків майну третіх осіб за І типом договору встановлюється франшиза в розмірі 2% від ліміту відповідальності страховика.

Для відшкодування збитку страхувальнику або третя* особа (нащадок, правонаступник) має звернутися із заявою до страховика або Моторного (транспортного) бюро.

Виплата страхового відшкодування здійснюється на підставі страхового акта ( аварійного сертифіката) за формою, що встановлена МТСБУ та інших документів; довідок органів внутрішніх справ про обставини скоєння ДТП, медичних закладів про термін тимчасової непрацездатності або спеціалізованих установ про смерть і документів про правонаступництво для спадкоємців, Виплата страхового відшкодування здійснюється протягом місяця з дня отримання компанією всіх необхідних документів, крім випадків, коли спори розглядаються в судовому порядку.

Розглянемо випадки, коли страховик не відшкодовує збитки:

§ при нанесенні шкоди життю та здоров'ю власнику транспортного засобу, винного у скоєнні ДТП;

§ за пошкодження або знищення будь-якого майна, що знаходилося у транспортному засобі страхувальника, винного у скоєнні ДТП;

§ за пошкоджений або знищений транспортний засіб його власнику, який винен у скоєнні ДТП;

§ за шкоду, пов’язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу;

§ за шкоду, заподіяну пошкодженням або знищенням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди антикварних речей, виробів з коштовних металів та інш.

Згідно «Положення про Моторне (транспортне) страхове бюро» при МТСБУ створюються централізовані страхові резервні фонди:

§ фонд страхових гарантій (призначений для забезпечення платоспроможності МТСБУ під час взаєморозрахунків з уповноваженими організаціями зі страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів інших держав, з якими Бюро уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування та взаємне врегулювання питань стосовно відшкодування шкоди);

§ фонд захисту потерпілих у ДТП (призначений для виплати страхового відшкодування потерпілим у ДТП з вини невстановленого транспортного засобу).

Так, за період з 01.01.1997 р. по 20.01.2001 р. МТСБ з фонду захисту потерпілих було врегульовано 1111 заяв, отриманих від потерпілих в ДТП з вини водіїв невстановлених транспортних засобів. Потерпілим було виплачене страхове відшкодування в розмірі 873054 грн. Середня сума виплати складала 786 грн. В 2004 р. з вини водіїв неустановленого транспорту загинуло 322 та поранено1013 людини.

· Фонд превентивних заходів.

Страховик і Моторне (транспортне) страхове бюро мають право у межах, визначених законодавством України, вимагати компенсацію здійснених страхових виплат від третьої особи ( регресивний позов), страхувальника або особи, яка управляла транспортним засобом у випадку:

§ навмисного нанесення збитку третій особі;

§ управління транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, під впливом наркотичних чи токсичних речовин;

§ відсутності свідоцтва на право управління транспортним засобом відповідної категорії;

§ якщо винуватець залишив місце ДТП та ін.

Крім того на страховому ринку ОСЦВВТЗ є велика проблема це шахрайство. Розміри страхових в плат, які здійснені за шахрайськими схемами становить в країнах ЄС до 10-15 % виплат. В Україні таких даних поки ще немає.
З метою організації обміну інформацією про ОСЦВВТЗ та контроль його здійснення створюється єдина централізована база даних, яка містить інформацію про чині та припинені договори, страхові випадки, що мали місце, ТЗ та їх власників тощо.

Взаємодію суб'єктів страхових відносин і механізм фінансового забезпечення при виплаті страхового відшкодування Моторним (транспортним) бюро України можна зобразити у вигляді такої схеми рис 9.2.1.

Ця система почала діяти 1 січня 1953 р., назву ж одержала за кольором страхового поліса, її було створено як систему економічного захисту третьої сторони, яка постраждала внаслідок ДТП, скоєного водієм-іноземцем, на зарубіжній території. Зараз кількість учасників системи складає більше 50 країн, з них 6 - неєвропейські (деякі країни Північної Африки: Марокко, Туніс; Азії: Іран, Ірак, Ізраїль, Турція). Страховий поліс, що виданий у будь-якій країні - члені угоди "Зелена картка" - дійсний на території усіх країн, що приєдналися до цієї угоди. Поліс є документом, що підтверджує укладення договору страхування цивільної відповідальності при поїздці транспортним засобом за кордон.

Основним елементом системи «Зелена картка» є національні бюро країн. Національні бюро об'єднуються в Раду бюро із штаб-квартирою у Лондоні, яка керує ними та координує їхню діяльність.

У липні 1997 р. Україна стала членом Міжнародного бюро «Зеленої картки».

Ефективність системи "Зелена картка" більше, ніж за 45 років її існування цілком доведено. За цей період система не змінилася стосовно основних її цілей та напряму страхування. Вона постійно розвивалася, виявила гнучкість і можливість підвищення якості врегулювання завданих збитків.

Рада Бюро, за підтримки Економічної Комісії по Європі, заохочує розвиток систем, які є близькими системі Зелених Карток на інших територіях: система Оранжевих Карток (Члени Арабської Страхувальної Федерації), система Коричневих Карток (деякі члени Економічної Співдружності держав Західної Африки - ЕСО\УА8) і система Жовтих Карток (Члени РТА - Області з Пільгами для Торгівлі).




Матеріали сайту призначені виключно для ознайомлення і не можуть бути використані в інших цілях.