Головна Страхове законодавство Статті про страхування
promo

Страхування відповідальності роботодавців

У середині XIX століття в результаті стрімкого розвитку промисловості, ускладнення технологічних процесів почастішали нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання. Тому постала гостра потреба в законодавчих актах, що регулюють взаємини роботодавця та його службовців у процесі виробництва. Перші законодавчі норми передбачали слабкий правовий захист службовця. Він мав довести не лише сам факт шкоди своєму здоров'ю під час роботи на роботодавця, а й те, що ця шкода стала наслідком грубої необережності роботодавця або порушення ним вимог охорони праці. Розвиток законодавства європейських країн привів до встановлення суворої відповідальності роботодавця за шкоду життю та здоров'ю службовця. Якщо нещасний випадок стався не внаслідок грубої помилки, якої припустився службовець, чи навмисного невиконання ним своїх зобов'язань, йому має бути виплачена компенсація. Наприкінці 60-х років багато європейських країн ввели закон про обов'язкове страхування відповідальності роботодавця.

Згідно із Законом України "Про підприємництво та підприємницьку діяльність" та Законом України "Про охорону праці" підприємство повинно забезпечити своїм працівникам безпечні умови праці. Воно несе відповідальність за збитки, нанесені здоров'ю та працездатності працівників при виконанні ними трудових обов'язків.

Об'єктом страхування відповідальності роботодавців є фінансова відповідальність страхувальника при настанні з працівником підприємства нещасного випадку, якщо той стався при виконанні трудових обов'язків. Страхова компанія гарантує страхувальнику відшкодування витрат, які він може понести у випадку тілесного ушкодження або тривалого захворювання осіб, з якими він уклав угоду про найом. Організаційна схема страхування відповідальності роботодавці представлена на рис. 9.4.1.


У цьому страхуванні можна виділити такі види:

§ страхування відповідальності забудовника за збиток, нанесений робітниками при будівельних і монтажних роботах;

§ страхування відповідальності підприємців за нещасний випадок на виробництві;

§ страхування відповідальності за заподіяння збитків здоров'ю при використанні робітниками соціально-побутових об'єктів на цьому підприємстві (наприклад столових, душових, кімнат відпочинку тощо).

Роботодавець несе відповідальність перед службовцями в разі:

§ особистої необережності роботодавця (якщо роботодавець є фізичною особою);

§ відсутності відповідного та безпечного обладнання:

§ неналежного обладнання безпечного робочого місця та організації роботи;

§ порушення законодавчих актів, які можуть призвести до відповідальності роботодавця;

§ необережності одного із службовців, що призвела до травми іншого службовця і т. ін.



Службовці - це особи, які працюють за наймом або навчаються, стажуються на підприємстві роботодавця. Службовцем вважається також будь-яка особа, найнята за договором субпідряду.

Кожний службовець під час роботи має додержувати розумної обережності щодо свого здоров'я та безпеки, а також щодо здоров'я та безпеки інших осіб, які можуть постраждати від його хибних дій.

Обов'язок кожного роботодавця:

- забезпечити охорону здоров'я, безпеку та благополуччя своїх службовців під час робіт;

- вжити всіх заходів, щоб запобігати будь-якому ризику для здоров'я осіб, які не є службовцями роботодавця, та гарантувати їх безпеку;

- усіма можливими засобами запобігати викидам у атмосферу отруйних і шкідливих речовин.

Умови страхування. За договором страхування відповідальності роботодавця страховики відшкодовують збитки страхувальникові в разі притягнення його до відповідальності за шкоду, якої було заподіяно життю та здоров'ю службовця, і сталося це в період дії договору страхування, коли службовець працював на страхувальника, виконуючи службові обов'язки. Додатково страховики сплатять витрати страхувальника, понесені ним за згодою страхової компанії і пов'язані з розслідуванням, медичними та технічними звітами про обставини пригоди, а також із захистом у суді.

Якщо працівникові було завдано шкоди під час виконання роботи в будь-якому місці, не пов'язаному з діяльністю роботодавця, останній жодної відповідальності за це не несе і компенсація не виплачується.

Страховий випадок може визнаватися не тільки за рішенням суд, а й за претензією службовця. Тоді додатково, за згодою, страховики можуть сплачувати витрати страхувальника, понесені ним і пов'язані з розслідуванням, медичними та технічними звітами про обставини події, а також із захистом у суді.

Розмір страхового тарифу залежить від:

§ виду виробництва

§ умов праці службовців;

§ кількості працівників, їхньої кваліфікації та стажу роботи;

§ річної заробітної плати;

§ специфіки діяльності окремих категорій працівників;

§ територіальних меж страхування;

§ обсягів збитків за останні п'ять років.

Страхова премія визначається з урахуванням річної суми заробітної платні або з урахуванням сум річного обігу (прибутку від продажу продукції, побічних операцій та кількості зайнятих у виробництві).

Страховий збиток, за рішенням суду, виплачується страхувальникові або за дорученням останнього - потерпілому працівникові, якщо це передбачено договором страхування.

Для укладення договору страхування є письмова заява страхувальника встановленої форми з додатком - списком працівників, на яких розповсюджується відповідальність роботодавця, і який є невід'ємною частиною договору страхування.

Договір страхування укладається, як правило, строком на 1 рік.

Нещасний випадок визнається страховим за умов, що він мав місце в період дії договору страхування. Згідно з ним виплата відшкодування може бути здійснена в строк не більший ніж 3 роки після закінчення дії договору страхування.

У випадку смерті постраждалого право на відшкодування збитку мають його нащадки або утриманці.

Страховик звільняється від відшкодування витрат:

§ за будь-якими видами штрафів і неустойок;

§ викликаних навмисними діями страхувальника;

§ у разі настання нещасного випадку внаслідок внутрішнього заколоту, якщо працівник виступав на боці ініціатора;

§ особі, що не є страхувальником або партнером страхувальника, на якого поширюється страховий захист;.

§ Якщо працівникові було завдано шкоди під час виконання в будь-якому місці, не пов’язаному з діяльністю роботодавця, останній жодної відповідальності не несе і компенсація не виплачується;

§ Якщо службовець отримав травму під час виконання робіт, що не пов’язаних із його безпосередніми обов’язками, які визначені контрактом ( токар виконує слюсарні роботи та інше).




Матеріали сайту призначені виключно для ознайомлення і не можуть бути використані в інших цілях.