Головна Страхове законодавство Статті про страхування
promo

Сутність співстрахування і перестрахування

Згідно закону України "Про страхування" перестрахування – це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) не визначених договором умовах ризику виконання всіх або частини своїх обов’язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика)

Цедент (перестрахувальник) – страховик, що передає за плату частину прийнятого за договором зі страхувальником ризику на перестрахування іншому страховикові.

Цесія – процес передання застрахованого ризику в перестрахування.

Цесіонер – особа, якій передається право власності. У страхуванні цесіонер – страхова компанія, що приймає ризик у перестрахування.

Страховик
(цедент, перестрахувальник), який уклав з пере страховиком договір про перестрахування, лишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування.

Оскільки перестрахування є своєрідною формою страхування, то під час здійснення пере страхових операцій керуються принципами, на яких воно ґрунтується, а саме: вільного вибору страхувальником страховика, а страховиком – виду страхування;страхового ризику; страхового інтересу; відшкодування в межах реально завданих збитків; максимальної сумлінності; франшизи; суброгації; контрибуції; співстрахування та перестрахування;диверсифікації.

Для розуміння суті перестрахування необхідно розкрити його функції:

1. Обмеження ризику, тобто з передачею страховиком частини ризику перестраховику ризик, який зобов’язаний нести сам перестраховик, скорочується до розміру, котрий він готовий і може нести з врахуванням своїх фінансових можливостей.

2. Зростання відповідальності страховиків, тобто перестрахування дає можливість прийому більшої кількості ризиків, ніж при використанні власних коштів дрібними та середніми страховими компаніями.


3. Заміна власного капіталу страховика чужим, тобто певне співвідношення обсягу страхових операцій та власного капіталу обумовлюється економічною доцільністю.

4. Надання прямому страховику комплексу різноманітних послуг: консультації, оцінка ризиків для страховиків і їх тарифікація, оформлення угод, розрахункові операції, попередження збитків.

Співстрахування є нескладною операцією і тому історично воно виникло раніше перестрахування. Співстрахування – це страхування одного і того ж об’єкта кількома страховиками на однакових умовах. При співстрахуванні укладається єдиний договір, котрий підписується усіма спів страховиками. Кожен з них бере на свою відповідальність частину страхової суми, отримує таку ж частку страхової премії і в такій же частці виплачує страхове відшкодування. Кожне з учасників співстрахувальної операції несе відповідальність перед страхувальником і безпосередньо йому виплачує страхове відшкодування. Таким чином, за суттю співстрахування є пропорційним страхуванням одного об’єкта кількома страховиками.

Приклад. Об’єкт зі страховою оцінкою в 20 млн. грн. страхується на таку ж суму 5 страховими компаніями. Страховий тариф становить 1% страхової суми. Страховики розподілили між собою страхову відповідальність так: перший 4 млн. грн. (20%), другий – 2 млн. грн. (10%), третій – 6 млн. грн. (30%), четвертий – 5 млн. грн. (25%) і п’ятий – 3 млн. грн. (15%). Страхові платежі для кожного з них відповідно становитимуть 40, 20, 60, 50 і 30 тис. грн. Об’єкту заподіяно збиток на суму 4 млн. грн., який розподілиться між страховиками так: перший виплачує 800 тис. грн. (4 млн. грн. х.20%), другий – 400 тис. грн. (4 млн. грн. х 10%), третій – 1,2 млн. грн. (4 млн. грн. х 30%),четвертий – 1 млн. грн. (4 млн. грн. х 25%), п’ятий – 600 тис. грн. (4 млн. грн. х 15%).

Перевагою співстрахування є його простота, котра не вимагає здійснення складних розрахунків, недоліком – одночасна робота страхувальника з кількома страховиками, а також необхідність страховиків узгоджувати свої дії, особливо при укладенні договору. Тому в практиці страхової діяльності співстрахування застосовується рідко.




Матеріали сайту призначені виключно для ознайомлення і не можуть бути використані в інших цілях.