Головна Страхове законодавство Статті про страхування
promo

Сутність перестрахування та його класифікація

Перестрахування, як і страхування, має багато різних визначень. Закон України "Про страхування" трактує його як "страхування одним страховиком ризику виконання частини своїх зобов’язань у іншого страховика (перестраховика)"... Англійське законодавство визначає його як нове страхування, укладене за новим полісом на один і той же застрахований ризик з метою забезпечити страховика від ризиків, взятих ним на страхування раніше. Це визначення породило ще одну дефініцію: перестрахування – це страхування страховиків.

Організаційний механізм перестрахувальної операції відрізняється від механізму співстрахування кількома елементами. По-перше, договір страхування усього об’єкта укладає один страховик. Його називають першим страховиком або цедентом, котрий передає надлишкову відповідальність іншим страховикам, котрих називають перестраховиками або цесіонаріями. По-друге, страховик залишається відповідальним перед страхувальником і останній може не знати, перестрахований його договір чи ні. По-третє, разом з відповідальністю страховик передає і частину страхової премії як плату за прийняття ризику. По-четверте, при страховому випадку страхове відшкодування повністю сплачує страховик, а перестраховики повертають йому свої частки, хоч іноді передбачається пряме перерахування коштів від них до страхувальника. По-п’яте, ризик, прийнятий перестраховиком, може бути переданий в повторне перестрахування. Такий процес називається ретроцесією.

Перестрахування класифікується за:

Ø способом дії – на активне (передача ризиків в перестрахування) і пасивне (прийняття ризиків на перестрахування);

Ø розміщенням ризиків – на вітчизняне і зарубіжне;


Ø способом розподілу ризиків – на пропорційне і нерпопорційне;

Ø методом передачі ризиків – на факультативне (добровільне), облігаторне (обов’язкове) і факультативно-облігаторне (змішане);

Ø видами договорів (формами здійснення) – на пропорційне (квотні договори, договори ексцеденту суми і квотно-ексцедентні договори) і непропорційне (договори ексцеденту збитку і ексцеденту збитковості).

Перестрахувальні операції можуть здійснюватися як між страховиками, так і між страховиками і спеціалізованими перестрахувальними компаніями (професійними перестраховиками).

Пропорційне і непропорційне перестрахування відрізняються підходом до розподілу відповідальності і плати за неї. У першому випадку величина відповідальності пропорційна величині перестрахувальної премії, у другому випадку таке співвідношення недотримується. При пропорційному перестрахуванні страховик переважно утримує з перестраховиків плату за укладення і супровід договору, так звану "комісію", а при непропорційному перестрахуванні комісія не застосовується. При непропорційному перестрахуванні вартість об’єкта (страхова сума) заздалегідь розділяється на кілька шарів ("леєрів") однакової вартості, але з різними імовірностями виплати страхового відшкодування. Перший, нижній шар, називається пріоритетним і його завжди утримує страховик, а вищі шари передаються на перестрахування перестраховикам. Виплата відшкодування завжди розпочинається з нижнього шару і після того, як страховик повністю виконає свої зобов’язання, виплату здійснює перестраховик, потім другий і т. д. Звідсіля зрозуміло, чому шари вартості відрізняються імовірністю виплати. При такому способі поділу ризиків виплата відшкодування за верхні шари здійснюється тільки при значних або повних збитках, що буває не так часто.


Методи передачі ризику в перестрахуванні
Факультативний
Кожний ризик розглядається окремо і може перестраховуватись повністю або частково
Цесіонарій може прийняти, відкинути або змінити умови пропозиції цедента
Цесіонарій і цедент вільні у своєму виборі умов та розмірів передачі (прийняття) ризику у перестрахування.

Облігаторний (договірний)
Обов’язкова передача цедентом певної долі усіх ризиків, прийнятих на страхування цесіонарію, коли їх страхова сума перевищує обумовлений розмір власної участі цедента
Цесіонарій зобов’язаний прийняти у перестрахування долі усіх ризиків страховика
Цесіонарій може внести певні обмеження своєї відповідальності по ризиках, що перестраховуються.

Факультативно-облігаторний
Цедент має право визначити, які ризики і у яких розмірах можуть бути передані у перестрахування
Цесіонарій зобов’язаний прийняти цедирувані долі ризиків на умовах, що поставив цедент.

Факультативне перестрахування надає однакові права для передаючої і приймаючої сторони: перша має право передавати ті ризики, які вважає за доцільне чи необхідне, друга – приймає їх чи не6 приймає в перестрахування. Після укладання договору облігаторного перестрахування перестрахувальник повинен передати частину своїх ризиків, а перестраховик – прийняти їх. При факультативно-облігаторному перестрахуванні зберігаються права передаючої сторони щодо вибору ризиків, котрі передаються в перестрахування, але приймаюча сторона не має права відмовити у їх прийнятті


Форми договорів перестрахування
Пропорційний договір
квотний
Цедент зобов’язується передавати долю всіх ризиків у перестрахування
Цесіонер зобов’язується їх прийняти, але може встановити ліміти власної відповідальності

ексцедентний
Визначається мах власної участі цедента у кожному ризику
Сума, що перевищує цей мах повинна бути передана у перестрахування цесіонарію
Обсяг перестрахування ризику називають ексцедентом

квотно-ексцедентний (змішаний)
Перестрахування страхового портфеля проводиться на квотній основі
Кожний ризик перестраховується на засадах ексцедентного договору

Непропорційне перестрахування. Проводиться там, де немає верхньої межі відповідальності цедента
Ексцедент збитку
Перестрахування відбувається на засадах договору ексцедента збитків (окремий ризик)
Цесіонарій несе відповідальність у визначених межах (лімітах)

Ексцедент збиткованості
Перестрахування відбувається на засадах договору ексцедента збитковості (СТОП ЛОСС). Перестрахування усього страхового портфеля від надзвичайно великої збитковості, яка може бути наслідком малих ризиків, що відбулись у великій кількості, або невеликого числа значних ризиків
Цесіонарій несе відповідальність у визначених межах (лімітах)


Найпоширенішим видом договорів є квотний договір, котрий застосовується в факультативному і в облігаторному перестрахуванні. Квота в перестрахуванні найчастіше виражається у відсотках до загальної відповідальності страховика. Згідно неї передається відповідальність і перестрахувальні платежі за мінусом комісії, а також здійснюється виплата відшкодування.

Складнішим видом договорів перестрахування є договір ексцедента (надлишку) суми та ексцедента відповідальності. При ексцеденті суми перестраховик бере участь у всіх договорах, в яких страхова сума перевищує певну величину. Ця різниця (надлишок) передається в перестрахування, а в процентному співвідношенні частки на утриманні страховика і перестраховика змінюються залежно від величини страхової суми.

При страхуванні за договором ексцедента збитку перестраховик відшкодовує усі збитки цедента не на підставі відсоткового показника, а в сумах, які виникають понад визначену в договорі величину збитків цедента.




Матеріали сайту призначені виключно для ознайомлення і не можуть бути використані в інших цілях.