Головна Страхове законодавство Статті про страхування
promo
Страховиками визнаються юридичні особи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно із законодавством України, а також ті, які одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

Розглянемо визначення страхового ринку та розкриємо його складові.

Існує значна кількість визначень страхового ринку як з теоретичної, так і з практичної точки зору. Наведемо декілька з них.

1. Система економічних відносин, які становлять сферу діяльності страховиків і перестраховиків у певній країні, групі країн або міжнародному масштабі щодо здійснення відповідних страхових послуг страхувальникам – продажу специфічного товару – “страхове покриття”

2. Форма організації фінансових відносин щодо формування та розподілу страхового фонду для забезпечення страхового захисту фізичних та юридичних осіб

3. Особливе соціально-економічне середовище, визначена форма економічних відносин, де об’єктом купівлі-продажу виступає страховий захист, формується попит і пропозиція на нього.

Між страховиком та страхувальником в письмовій формі укладається договір страхування[b][/b], в силу якого страховик зобов’язаний при настанні страхового випадку виконати страхові виплати страхувальнику або іншій особі, на користь якої було укладено договір страхування, а страхувальник зобов’язується сплатити страхові внески у встановлені строки.

В світовій практиці інститут страхування розвивається як органічний елемент соціально-економічної системи, де активи страхових компаній та пенсійних фондів перевищують активи банків. Проте в Україні розвиток страхування відбувався в значній мірі спонтанно. Тому сьогодні існує необхідність розробки сталої концепції та комплексної програми розвитку українського страхового ринку. А відтак, з метою регулювання страхового ринку в Україні страхова діяльність підлягає ліцензуванню.

Як відомо, страхування є процесом економічних відносин, який передбачає наявність двох сторін – страхувальника та страховика. Страховика в Україні можна розглядати з двох позицій:
— установа, яка згідно з отриманою ліцензією бере на себе зобов’язання відшкодувати страхувальнику завданий страховий збиток або здійснити виплату страхових сум;
— структура певної організаційної форми, передбаченої законодавством даної країни

В 2001 р. було прийнято фактично новий законодавчий акт в галузі страхування – Закон України “Про страхування” від 04.10.2001 р. № 2745-III, який на сьогодні є головним законодавчим актом у страховій діяльності в Україні.

Зазначений закон складається з:
— 4-х основних розділи;
— прикінцевих положень;
— 46-ти статей.



Матеріали сайту призначені виключно для ознайомлення і не можуть бути використані в інших цілях.